Сайт експертних оцінок співробітників Національного банку України. Публікації не є офіційною позицією та рішеннями Національного банку України

Наша експертиза


Поширені питання

ЩО ТАКЕ ФІНАНСОВА СТАБІЛЬНІСТЬ, ТА ЯК ЦЕНТРАЛЬНІ БАНКИ МОЖУТЬ ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ

Фінансову стабільність зазвичай люди визначають просто: коли купівельна спроможність грошей є сталою, а учасники фінансового ринку в цілому виконують свої зобов’язання. Однак економісти формулюють це поняття значно прискіпливіше й ретельно вивчають рецепти забезпечення фінансової стабільності. Андрій Даниленко дослідив кращу світову практику з цього питання та сформулював ґрунтовні професійні відповіді на прості питання.

Що таке фінансова стабільність?

Фінансова стабільність — стан, до якого прагне будь-яка фінансова система. Хоча це поняття інтуїтивно зрозуміле, чітко дати йому визначення — непросте завдання.

Найпростішим можна вважати визначення фінансової стабільності як відсутності фінансової нестабільності. Значною мірою підхід МВФ у цій сфері сформулював Г. Дж. Шиназі: фінансова система може вважатися стабільною, якщо виконується низка критеріїв, зокрема, стосовно ефективного розподілу фінансових ресурсів, спроможності оцінювати та управляти ризиками, здатності виконувати основні функції навіть в умовах кризи. Водночас деякі дослідники вважають останній фактор достатньою ознакою фінансової стабільності.

В Україні визначення фінансової стабільності прописано у Стратегії макропруденційної політики НБУ:

Фінансова стабільність — це стан фінансової системи, за якого вона здатна належно виконувати свої основні функції, такі як фінансове посередництво та здійснення платежів, а також протистояти кризовим явищам. Фінансова система вважається стабільною, якщо:

    а) вона ефективно перерозподіляє ресурси від власників заощаджень до інвесторів;
    б) фінансові ризики ретельно оцінюються та адекватно управляються;
    в) фінансова система здатна абсорбувати шоки без значних негативних наслідків.

Чому про це зараз багато говорять?

Глобальна криза-2007/08 сприяла популяризації та поширенню ідей політики, спрямованої на виявлення та обмеження системних ризиків з метою досягнення фінансової стабільності. Те, що завдало шкоди багатьом фінансовим системам, підняло на поверхню вразливості фінансового сектору та недоліки у роботі регуляторів. Одним з цих недоліків був брак уваги до фінансової системи загалом. Іншими словами, було відсутнє розуміння потреби сприяти фінансовій стабільності. Наслідком цього стало вибухове поширення теоретичних досліджень та практичних напрацювань з макропруденційної політики.

Як виміряти фінансову стабільність?

На відміну від монетарної політики, щодо якої панує широкий консенсус стосовно основної цілі (цінова стабільність) та індикатора для вимірювання основної цілі (переважно індекс споживчих цін), макропруденційна політика значною мірою покладається на якісні (тобто не вимірювані кількісно) цілі й не має єдиних універсальних показників для їх оцінки.

Утім, регулятор має певний спектр показників, які допомагають виміряти рівень фінансової стабільності (наприклад, рівень непрацюючих кредитів в економіці, коефіцієнти боргового навантаження, співвідношення наданих кредитів до вартості застави та багатьох інших), а також комплексні індикатори, які дозволяють оцінити поточну ситуацію у фінансовому секторі, проте не дають прогнозу подальшого розвитку ситуації (наприклад, Індикатор фінансового стресу, представлений у Звіті про фінансову стабільність НБУ).

Для оцінки фінансової стабільності центробанки також вимірюють стійкість системи за різних сценаріїв (зокрема шокових), вивчають фінансові зв'язки фінансових установ (з іншими фінансовими установами та клієнтами), проводять опитування банків та компаній.

Чому саме центробанки переймаються фінансовою стабільністю?

У більшості країн виявилося, що регуляторами, які мають необхідні знання, експертизу та ресурси (людські, організаційні, фінансові), й по суті відповідають за фінансову стабільність, є центральні банки. Відтак сприяння фінансовій стабільності стало частиною мандатів багатьох центробанків світу.

НБУ отримав такий мандат у 2015 році. Законом України «Про Національний банк України» (ст. 6) встановлена функція сприяти фінансовій стабільності (як другий пріоритет після підтримання цінової стабільності).

Як центробанк може сприяти фінансовій стабільності?

Мандати центробанків на забезпечення фінансової стабільності мають різну глибину охоплення залежно від національних традицій, структури фінансового сектору, інших факторів. Це, зі свого боку, визначає характер внеску центрального банку у забезпечення фінансової стабільності.

Навіть за обмеженого мандату (як, наприклад, у випадках Швеції та Фінляндії) центробанк має значний вплив на фінансову стабільність. По-перше, він виконує важливу антикризову, стабілізаційну функцію кредитора останньої інстанції, до якого звертаються банки під час кризи, коли інші джерела фінансування недоступні. По-друге, у світовій практиці центробанки здійснюють оверсайт, тобто нагляд та/або управління платіжними системами, нормальна робота яких є критичною для фінансової стабільності. По-третє, вони узагальнюють унікальний набір даних про ринки та фінансову систему й мають необхідний кадровий потенціал для комплексного аналізу фінансової стабільності.

Водночас центробанки часто мають ширший мандат, який включає регулювання та нагляд за банківським або фінансовим сектором загалом. Така ситуація спостерігається у багатьох країнах Центральної та Східної Європи. За такого мандату центробанки можуть застосовувати широкий спектр пруденційних заходів для сприяння фінансовій стабільності. Передусім йдеться про макропруденційні інструменти, наприклад, контрциклічний буфер капіталу, який покликаний обмежувати глибину криз. Особливістю макропруденційних інструментів є те, що вони можуть бути застосовані адресно до окремої групи фінансових установ, пов'язаної з певним ризиком.

Український центральний банк має широкий інструментарій для забезпечення фінансової стабільності. Перше, що НБУ робить — якісний аналіз та інформування/попередження про виявлені ризики. Якщо попередження недостатньо, регулятор може застосувати макропруденційні інструменти: вимоги до капіталу чи ліквідності, а також інші (секторальні) інструменти.

Чому б не застосувати якомога більше макропруденційних інструментів, якщо вони забезпечують фінансову стабільність?

Макропруденційні заходи означають певні обмеження, які накладаються на фінансові установи. Зокрема, це може стримувати темпи розвитку і спричиняти втрати не тільки для банків, а й загалом для всієї економіки. Вони активно використовуються тільки тоді, коли такі обмеження допомагають уникнути великих втрат у майбутньому під час кризи.

Чи є процес застосування інструментів прозорим?

На сьогодні загальноприйнятою є думка, що прозорість публічної політики полегшує її сприйняття і відповідно підвищує її ефективність, що збільшує загальний запит на підзвітність державних органів. До цього додається міжнародна інтеграція фінансових ринків, завдяки якій політикою місцевих центробанків цікавляться інвестори з-за кордону, іноземні банки та інші міжнародні учасники.

Все це разом спричинило розширення обсягу комунікацій центральних банків про свою політику. Особливо вираженою ця тенденція є в Європі, де внаслідок створення єдиної валютно-фінансової системи фінансова інтеграція та координація державних політик досягли значної глибини. Європейська рада зі системних ризиків (ESRB) у 2013 році рекомендувала уповноваженим органам чітко та публічно визначити цілі та інструменти макропруденційної політики. У переважній більшість європейських країн на сьогодні це зроблено та оприлюднено у макропруденційних стратегіях.

Чи достатньо зусиль центральних банків для забезпечення фінансової стабільності?

Ні. Так само, як недостатньо потужності кондиціонера для охолодження кімнати, якщо усі її двері та вікна відчинені у спекотний день.

Крім політики центрального банку, на стан фінансового сектору впливають фіскальна політика, динаміка державного боргу, регулювання та нагляд за банками (якщо відокремлені від центробанку), небанківськими фінансовими установами та інфраструктурою фінансового ринку (зокрема платіжними системами та біржами). Тому як у розвинених державах, так і в економіках, що розвиваються, створюються механізми для співпраці органів, відповідальних за ці політики, задля фінансової стабільності. Зазвичай це рада або комітет з фінансової стабільності чи макропруденційної політики, який включає різні регулятори.

В Україні з 2015 року діє Рада з фінансової стабільності, яка є платформою для фахових дискусій керівників Національного банку, Міністерства фінансів, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

...

Дізнатися більше



Мовою цифр


Пул експертів


Про нас

Експертна платформа — об’єднання співробітників Національного банку — носіїв знань. Вона створена, щоб розповсюджувати аналітичні та дослідницькі доробки на нетривіальні теми. Публікації Експертної платформи не репрезентують офіційну позицію НБУ та мають на меті підвищення рівня економічної дискусії в суспільстві.


Архів публікацій

30.09.2019 Влог: Де знайти інформацію про публікації Національного банку
30.09.2019 Аналітична стаття: Готуйся заздалегідь: європейський досвід відновлення роботи банків
27.09.2019 Пост: Відкрилась широка дискусія про майбутнє стабільних коїнів
26.09.2019 Інтерв'ю: Про що думають центробанки? За лаштунками Джексон Хоулу
24.09.2019 Аналітична стаття: Торгівельні війни США і Китаю: наслідки для світової економіки
23.09.2019 Влог: Як знайти інформацію про зареєстровані платіжні системи та обсяги операцій за допомогою платіжних карт
20.09.2019 Пост: Як підвищити фінансову грамотність. Чому інтернету недостатньо
16.09.2019 Влог: Де знайти дані про збирання врожаю в Україні
09.09.2019 Влог: Як знайти дані про суми коштів на рахунках уряду та обсяги відшкодування ПДВ
07.08.2019 Аналітична стаття: Не озираючись на долар
05.09.2019 Пост: Українська гривня — друга за темпами укріплення в світі
02.09.2019 Влог: Де знайти статистику операцій НБУ з регулювання ліквідності
30.07.2019 Влог: Як знайти результати настроїв керівників підприємств
25.07.2019 Пост: Менше невизначеності: в Євросоюзі уточнили статус FinTech-компаній
22.07.2019 Влог: Як знайти інформацію про індекс інфляції
19.07.2019 Пост: Що таке банкноти з написом "0 євро"?
18.07.2019 Слайд-шоу: Зміна природи розширення дефіциту поточного рахунку після кризи 2014–2015 років
15.07.2019 Влог: Як відшукати дані про облікову та робочі ставки Національного банку
10.07.2019 Пост: Україна залишила групу з топ-20 країн з найвищою інфляцією
08.07.2019 Влог: Де знайти інформацію про банкноти та монети в обігу
05.07.2019 Аналітична записка: 1000 гривень Української держави
04.07.2019 Огляд: Фінансова грамотність, інфляція та курс: 10 найцікавіших матеріалів Експертної платформи НБУ за перше півріччя роботи — НБУ
02.07.2019 Аналітична записка: Ціни поступово зростають, але житла багато. Що відбувається на ринку житлової нерухомості?
01.07.2019 Влог: Як знайти дані про обсяги кредитування та виплат Україна - МВФ
26.06.2019 Блог: Чому на новій купюрі 1000 грн з’явиться Вернадський
25.06.2019 Пост: Про довжину банкнотно-монетних рядів
24.06.2019 Влог: Як знайти інформацію про динаміку промислового виробництва
20.06.2019 Блог: Прозорі метри. Хто і навіщо збирає статистику ринку нерухомості у різних країнах
19.06.2019 Аналітична стаття: Регулювання ринкової поведінки учасників фінансового ринку: міжнародний досвід та поточний стан в Україні
18.06.2019 Влог: Як знайти інформацію про обсяги золотовалютних резервів
18.06.2019 Пост: Facebook запускає криптовалюту
10.06.2019 Влог: Як знайти інформацію про обсяги продажу державних облігацій
06.06.2019 Блог: Незалежність центральних банків, або як не допустити політизації монетарної політики
04.06.2019 Блог: Як боротись з кредитами «до зарплати»
03.06.2019 Влог: Як знайти дані про обсяг прямих іноземних інвестицій
01.06.2019 Пост: Нові банкноти 100 і 200 євро серії “Європа”
30.05.2019 Інтерв'ю: Як сформувати у населення корисні фінансові звички
29.05.2019 Аналітична стаття: Світовий ринок соняшникової олії та місце України
27.05.2019 Блог: Фінансова обізнаність = власний добробут
27.05.2019 Влог: Як знайти інформацію про кількість населення
24.05.2019 Аналітична записка: Чим жила Інститутська, 9 у середині ХІХ – на початку ХХ століття
20.05.2019 Поширені питання: Як співпрацюють регулятори для забезпечення фінансової стабільності
20.05.2019 Влог: Як знайти дані про обсяг переказів громадян з-за кордону
17.05.2019 Блог: SupTech, RegTech та FinTech — що це таке і у чому різниця
14.05.2019 Аналітична стаття: Суть замість форми
13.05.2019 Влог: Якою є частка тіньової економіки в Україні
06.05.2019 Влог: Як знайти інформацію про власників банку
02.05.2019 Пост: Які наслідки експансії bigtech у сферу фінансових послуг?
01.05.2019 Пост: 10 найбільш популярних матеріалів у Фейсбуці
29.04.2019 Влог: Наскільки подорожчав великодній кошик за рік
26.04.2019 Аналітична записка: Як оцінити фіскальну політику
24.04.2019 Аналітична записка: Хто платить за банкрутство банків?
23.04.2019 Аналітична стаття: Що буде з курсом долара: чотири підказки від НБУ
22.04.2019 Влог: Де знайти інформацію про суми виплат за державним боргом
20.04.2019 Блог: Про здоровий глузд і незалежність центрального банку
19.04.2019 Аналітична стаття: А що у кошику? Вагова структура інфляції в Україні та світі
19.04.2019 Пост: Гарантоване відшкодування депозитів вкладникам банків у Європі
16.04.2019 Пост: Результати загальнонаціонального опитування про фінансову грамотність українців
15.04.2019 Влог: Як знайти інформацію про рівень оплати послуг ЖКГ населенням?
10.04.2019 Аналітична стаття: Світовий ринок сталі та Україна: хочемо та не можемо
08.04.2019 Блог: Борітеся – поборете: як центробанки завойовують довіру людей
08.04.2019 Влог: Як комерційні банки розподілили між собою кошти громадян
06.04.2019 Пост: Валютний ринок у першому кварталі
05.04.2019 Блог: Гроші - не сміття. Що роблять з непридатними банкнотами в Україні та світі
01.04.2019 Блог: Як фінансовим послугам дістатися туди, де немає електрики
01.04.2019 Влог: Як знайти інформацію про грошові агрегати?
26.03.2019 Блог: Без Фонду гарантування вкладів: як Нова Зеландія захищає депозити
26.03.2019 Пост: Європейські чиновники узгодили зміни до ключового банківського законодавства ЄС
25.03.2019 Влог: Як знайти інформацію про валютні інтервенції?
21.03.2019 Пост: Майже п’ять тисяч співробітників комерційних фінансових установ у країнах Європейського союзу заробили понад 1 млн євро за 2017 рік
19.03.2019 Блог: Кращі з центральних. За що нагороджують нацбанки в світі
18.03.2019 Блог: Як центробанк Чехії рятував економіку і до чого тут гнучкість комунікації
16.03.2019 Аналітична записка: Регулювання діяльності оцінювачів: досвід Європи
14.03.2019 Блог: Як Центробанк Ірландії повернув довіру громадян
13.03.2019 Пост: Банк Швейцарії випустив в обіг нову банкноту номіналом 1000 франків
13.03.2019 Аналітична стаття: Кращий центробанк у світі. Що треба знати про ще одне сінгапурське диво?
11.03.2019 Блог: Покерувати центробанком? Легко
08.03.2019 Блог: Занадто дорога гендерна нерівність
06.03.2019 Поширені питання: Що таке фінансова стабільність, та як центральні банки можуть її забезпечувати
06.03.2019 Пост: Пропозиція нового житла у 2018 році
28.02.2019 Пост: Українці активно починають використовувати платіжні картки для безготівкових розрахунків
27.02.2019 Аналітична записка: Які документи регламентують відповідальність аудиторів та їх співпрацю з наглядовими органами у світі
22.02.2019 Пост: Уперше за останні роки в Україні збільшився загальний обсяг іпотечних кредитів фізичним особам
19.02.2019 Пост: Зміна вагової структури індексу інфляції в Україні
18.02.2019 Блог: Центробанк = Google. Як бюрократам вижити в цифровому світі
15.02.2019 Аналітична записка: Чому уповільнюється німецька економіка та які наслідки це може мати для сусідніх країн
13.02.2019 Блог: Справа єнотів, або Чому так важливо окреслити сфери нагляду на фінансовому ринку
08.02.2019 Слайд-шоу: 11 фактів про роль Маріупольського та Бердянського портів в економіці України за підсумками 2018 року
07.02.2019 Пост: Поширеність стандартів Базель 3
06.02.2019 Аналітична стаття: Споживче кредитування: чи є зростання небезпечним?
06.02.2019 Пост: Виплати Міжнародному валютному фонду
04.02.2019 Аналітична стаття: Нічийні ринки. Навіщо Україні єдиний регулятор фінпослуг

Публікації Національного банку України

Сайт експертних оцінок співробітників Національного банку України. Публікації не є офіційною позицією та рішенням Національного банку України
logo
Наші контакти:
Національний банк України
01601, Київ, вул. Інститутська, 9
[email protected]
Сайт має виключно інформаційне значення. Національний банк України не несе відповідальності за можливі наслідки використання інформації на сайті. Крім випадків, коли інше прямо вказано у тексті, авторське право щодо матеріалів, розміщених на цьому сайті, належить Національному банку України. Матеріали сайта можуть бути використані для подальшого поширення виключно за попередньою згодою Національного банку України з посиланням на джерело. Усі зміни та правки до такої інформації можуть уноситися тільки за попередньою згодою Національного банку України