Інна Співак

Катерина Мельник

Світовий ринок м'яса, як і безліч інших товарних ринків, зазнав суттєвого скорочення у першій половині 2020 року через масштабні карантинні заходи. Насамперед це стосувалося закриття підприємств сектору громадського харчування, що стало потужним каталізатором зменшення світового попиту на м'ясо, особливо на яловичину та птицю.

Першими жорсткість карантину відчули громадські заклади Китаю. Попри те, що близько 80% споживачів використовували інтернет-сервіси з доставки їжі ще до карантину, це не стримало погіршення ситуації. За даними Національного бюро статистики Китаю, у І кварталі 2020 року (період жорсткого карантину у країні) споживання їжі через мережі кафе та ресторанів скоротилося вдвічі, а загальний дохід підприємств громадського харчування впав на 44,3%.

Згодом карантинні заходи поширились на Європу та США. У ЄС станом на квітень 2020 року працювало лише 20% ресторанів. Але навіть після зняття жорстких карантинних обмежень значна частка закладів так і не відновили свою роботу: за даними Євростату, на кінець червня відновили роботу лише трохи більше 60% ресторанів та кафе. У США, де на громадське харчування припадало до 50% усього споживання м’яса, суттєве закриття закладів громадського харчування також призвело до зменшення споживання.

І дотепер можливості для швидкого відновлення роботи таких закладів обмежені, оскільки зросла кредитна заборгованість та зменшилися доходи населення. За даними Bloomberg, загалом за поточний рік очікується повне закриття 2,2 млн ресторанів у світі – 10% від загальної кількості. Ще 20% змушені будуть реструктуризуватися. Тому споживання м’яса, насамперед яловичини, через кафе та ресторани скорочуватиметься і надалі.

Крім традиційного у період кризи зниження попиту населення на дорогі товари унаслідок падіння доходів, не менш вагомим фактором звуження світового попиту на м'ясо було зниження рівня довіри до продуктів тваринного походження. Це, зокрема, стало наслідком застережень про ризик перехресного захворювання через м’ясо тварин. Причому це стосувалось не лише свіжого, а й замороженого м’яса через здатність вірусу виживати навіть при температурі -20°C. А масові закриття м’ясопереробних заводів унаслідок спалахів захворюваності на COVID-19 серед співробітників у різних країнах світу лише підкріпили такі побоювання. Наприклад, на одному з найбільших м’ясокомбінатів Німеччини Tönnies захворіли понад 1500 співробітників, нідерландському м’ясокомбінаті Vion – понад 20% працівників, на підприємстві в Ірландії – близько 25%. Аналогічні спалахи фіксувались і в інших країнах. У відповідь низка країн ввела додаткові сертифікаційні вимоги до м’яса та м’ясних виробів. Зокрема, з 23 липня Китай учергове посилив контроль за виробництвом м'ясопереробних підприємств, а також заборонив здійснювати імпорт з регіонів “червоної зони” та запровадив, крім звичайних сертифікатів, обов’язкову наявність негативного результату аналізу на нуклеїнові кислоти COVID-19 для імпортованих м'ясних продуктів.

Все це посилило вже тривалу тенденцію у світі до збільшення попиту на органічне та рослинне м'ясо. Ця тенденція сформувалася під впливом численних публікацій про підвищення резистентності людини до антибіотиків внаслідок споживання м’яса, вирощеного у промислових господарствах, екологічних міркувань і міркувань захисту тварин. Опитування, проведене аналітичним центром Rethink Priorities та некомерційною організацією Humane Society US наприкінці травня в Гонконзі, Великобританії та США, виявило, що понад половину респондентів (52%) розглядають можливість купівлі продуктів без м’яса і що харчова промисловість повинна сконцентруватися на рослинних альтернативах.

За оцінками Deloitte, з початку коронакризи у виробництво м’яса рослинного походження було інвестовано: у США – майже 1,2 млрд дол., Китаї – 1,1 млрд дол., ЄС – близько 0,5 млрд дол., Великобританії – 0,4 млрд дол. Уряди деяких країн полегшили регуляторні вимоги до альтернативних білків рослинного походження, на що не давали згоди до цього тривалий час. Наприклад, US Food and Drug Administration (FDA) послабила свої рекомендації та дозволила прямий продаж споживачам сирих м'ясних гамбургерів на рослинній основі. Подібні рішення з розвитку рослинного м’яса також ухвалили Німеччина, Швеція, Фінляндія, Бразилія та Китай, що може сприяти популяризації такого виду м’яса та зростанню попиту на нього. Хоча на сьогодні частка рослинного м’яса доволі низька, однак попит на нього стрімко зростає, насамперед у поточному році (з початку року – на понад 17%).

Як наслідок, за оцінками ФАО, світове споживання традиційного м'яса на особу за підсумками 2020 року скоротиться до найнижчого рівня за останні десять років, а темпи падіння (3% у річному вимірі) будуть найбільшими з 2000 року. Причому падіння буде характерним для усіх провідних споживачів – США, Китаю, ЄС. Зокрема, в Євросоюзі споживання м'яса знизиться до семирічного мінімуму. У Китаї додатковим чинником зниження споживання м'яса залишатимуться наслідки поширення Африканської чуми свиней (АЧС). Минулого року епідемія африканської чуми свиней призвела до масового винищення поголів’я свиней, виробництво впало на понад 20%, а уряд країни був змушений вдаватися до крайніх заходів, зокрема продавати на ринку м’ясо з державних резервів. Як свідчать дані ФАО, падіння виробництва свиней триватиме й 2020 року. Враховуючи, що на Китай припадає майже 45% світового споживання та 34,5% виробництва цього виду м'яса, нарощення імпорту свинини не компенсує падіння власного виробництва.

На тлі суттєвого зниження доходів, збільшення недовіри до продуктів тваринництва та поширення ідей захисту тварин, очікується, що світовий попит не відновиться до докризового рівня щонайменше до 2025 року.

Суттєве скорочення попиту на м'ясо призвело до змін й у світовому виробництві. За прогнозом FAO, 2020 року воно скоротиться на 1,7%, хоча до цього виробництво не зменшувалося навіть в умовах світової фінансової кризи 2007–2009 років. У структурі виробництва продовжуватиме превалювати виробництво відносно дешевої курятини (частка якої за останні роки зросла майже вдвічі), стабільною залишатиметься частка свинини та дедалі швидше зменшуватиметься частка яловичини. Пропозиція м’яса великої рогатої худоби зменшується з двох причин: (а) високої собівартості виробництва та (б) найбільших обсягів викидів парникових газів (перевищують викиди при виробництві свинини або курятини майже вдесятеро).

Загалом попит на м’ясо скорочується швидше, ніж його пропозицію, а це ознака зниження цін. У середньому світові ціни на м'ясо за січень-серпень знизилися на близько 10%. Що більше, ціни на яловичину, за даними Світового банку, з початку року знизились на 16,7%, на курятину – на 22,4%.

Отже, падіння цін майже на всі види м’яса триватиме і надалі. Виключенням стане свинина, високий попит на яку підтримуватиметься переважно Китаєм (у 2020 році торгівля свининою у світі зросте на 11,2%), та курятина завдяки тому, що це відносно дешеве м’ясо.