Тетяна Юхименко

Рутинна процедура

Щорічний перегляд вагових структур індексу споживчих цін (ІСЦ) національними статистичними органами – звична світова практика. Вона відповідає рекомендаціям міжнародних організацій (наприклад, п. 4.50 "Посібника з ІСЦ" Міжнародної організації праці). Переглядається й сам споживчий набір: перелік товарів та послуг, за якими ведеться спостереження цін. Але це вже відбувається щоп’ять років (в Україні востаннє – 2017 року). Такі зміни необхідні, оскільки споживчі вподобання з часом змінюються під впливом різних причин: рівня доходів, технічного прогресу, суспільних тенденцій тощо.

Основою для побудови вагових коефіцієнтів є дані щодо споживання домогосподарств з Системи національних рахунків (СНР). Відповідно, актуалізація вагової структури відбувається після оприлюднення їхніх остаточних даних. У грудні 2019 року Державна служба статистики України (ДССУ) опублікувала остаточні дані національних рахунків за 2018-й, і саме вони стали основою нинішнього перегляду ваг для ІСЦ. Тобто інфляція у 2020 році розраховується на основі даних споживання домашніх господарств за 2018 рік.

Однак це не впливає на актуальність ваг, оскільки надалі вони осучаснюються через урахування динаміки цін за цей проміжок часу. Ваги окремих компонент за 2018 рік перемножуються на зміну їхніх цін за період розриву між 2018 роком та початком 2020 року, коли ваги починають застосовувати. Отримані результати далі нормалізуються, щоб у сумі мати 100%.

Складно? Щоб зрозуміти, як це працює, розгляньмо спрощений приклад споживчого набору, в якому не 328, а лише два товари. Припустимо, вага товару X у витратах 2018 року становила 40%, а товару Y – 60%. Однак за проміжок часу між 2018 та 2020 роком, ціни на товар X зросли на 10%, а на товар Y – на 5%. Отже, множимо ваги на індекси та отримуємо для товару X – 44% (40 х 1,1), для товару Y – 63% (60 х 1,05). Тепер нормалізуємо: вага товару X = 44%/(44%+63%) = 41,1%, вага товару Y = 63%/(44%+63%) = 58,9%.

Географія моніторингу

Цього року також було змінено регіональну вибірку, на основі якої здійснюються спостереження за цінами. Попередня регіональна структура нараховувала 86 населених пунктів, нова – 30, переважно обласні центри. Такі зміни означають, що індекс цін, обрахований на основі котирувань у обласних центрах, розповсюджуватиметься на весь регіон. Нова вибірка охоплює більше 80% попередньої, а загалом – підраховує інфляцію в населених пунктах, де мешкає третина населення України.

Подібна вибірка й за кордоном. Так, у США індекс інфляції CPI-W охоплює 29% населення цієї великої за розміром країни. Водночас у порівняно невеликій Білорусі спостереження за цінами відбувається у населених пунктах, де проживає трохи більше половини мешканців. Загалом скорочення географічного охоплення – поширена тенденція у роботі статистичних організацій, зокрема розвинених країн. Так, згідно з дослідженнями Офісу національної статистики Великобританії зменшення кількості обстежуваних міст не призводить до погіршення якості розрахунку цінової динаміки за умови, якщо кількість цінових замірів залишається достатньою.

Зміна регіональної структури має взаємокомпенсувальний вплив на індекси цін. З одного боку, через збільшення частки міського населення (воно є заможнішим), у структурі ІСЦ можуть реєструватися товари з вищими цінами, ніж раніше. Однак таке відхилення нівелюється упродовж року.

З іншого боку, менша пропозиція та дорожча логістика в маленьких містечках також могла спричиняти вищі ціни. Тож їхнє виключення може спричинити тимчасове відхилення розрахункових показників, але вже у бік зниження. Також у менших містах могли бути суттєвішими коливання цін, переважно на продукти харчування. Особливо ті, що можуть бути вирощені на присадибних ділянках (передусім овочі та фрукти).

Ураховуючи значний відсоток охоплення новою вибіркою попередньої та взаємокомпенсувальний вплив наведених вище факторів, зміна географічного покриття суттєвого впливу на показники інфляції в Україні не мала.

Згідно з нашими оцінками вплив на ІСЦ оновлення вагової структури та зміни географічного охоплення не перевищував 0,1 відсоткового пункти у річному вимірі.

Менше продуктів харчування, більше житлово-комунальних послуг

Уважний читач вже помітив, що в загальній структурі інфляційного набору зросла роль витрат на житло та послуги ЖКГ (+0,55%), а також ресторани й готелі (+0,34%). Водночас меншими стали витрати на продукти харчування та безалкогольні напої (-0,66%), а також алкоголь й тютюнові вироби (-0,21%). Загалом зміни у ваговій структурі незначні – за основними категоріями менше 0,7 відсоткових пункти.

Харчування. Найбільше, як і раніше, українці витрачають на харчі – показник тримається біля позначки 45% сукупних витрат. Як відомо, частка споживання продуктів харчування знижується зі зростанням доходів. Додатковим чинником стало також зниження темпів зростання цін на продукти харчування у 2018–2019 роках – у середньому до 11,1% та 8% відповідно. Нові ваги відобразили, що українці дещо скоротили споживання хліба, олії та жирів на користь м’яса та овочів.

Про зміну вподобань та збільшення купівельної спроможності українців також свідчить зростання витрат на відвідування закладів громадського харчування, відпочинок та культуру, а також на туристичні послуги. Так, за даними Держстату, кількість виїзних туристів у 2018 році збільшилася на 75%, якщо порівнювати з попереднім роком. На це, з-поміж іншого, вплинуло запровадження безвізового режиму з Шенгенською зоною з 11 червня 2017 року.

Алкоголь і тютюн. Частка алкогольних напоїв і тютюнових виробів зменшилася (до 8,1%) насамперед за рахунок тютюнових виробів. Так, за даними статистики, у 2018 році кількість курців зменшилася на 5,1% проти 2017 року, що може відображати популяризацію здорового способу життя.

Транспорт. Частка витрат на транспорт у 2018 році також знизилася (-0,18%) передусім завдяки зменшення питомої ваги палива. Зокрема, за даними офіційної статистики, в 2018 році населенню через АЗС було продано майже на 10% менше бензину та дизельного палива, якщо порівнювати з попереднім роком.

Натомість суттєво зросли витрати українців на автомобілі. Це пояснюється як збільшенням попиту на нові авто, так і стрімким зростанням кількості вживаних автомобілів, завезених з ЄС ("євроблях") саме у 2018 році. Відзначимо, що відповідно до СНР вживані речі не враховуються в споживанні, якщо це стосується товарів, що перепродаються лише всередині країни між агентами одного рівня (наприклад, одне домогосподарство іншому). Автомобілі на європейській реєстрації після перетинання кордону в країнах ЄС враховуються як експорт, а в Україні – як споживання.

Зв’язок. Зниження частки витрат на зв’язок (-0,19%) також відображало скорочення споживання окремих послуг. Так, за даними Держстату, за підсумками 2018 року знизилася кількість абонентів місцевого телефонного та мобільного зв’язку, а також зменшилася кількість посилок і відправленої преси.

ЖКГ. Частка "Житла, води, електроенергії, газу та інших видів палива" в ІСЦ дещо збільшилася (до 5,4%), відображаючи зростання тарифів на оплату комунальних послуг у 2018 році. Найбільше "додали у вазі" у цій категорії природний газ та опалення. Однак частка комунальних послуг досі залишається в Україні однією з найнижчих у світі. Це насамперед пояснюється програмою субсидій, яка покривала майже половину оплати за споживання таких послуг. Докладно таку особливість ми пояснювали у статті "А що у кошику?".

Зміни ваг інших компонентів споживчих витрат були вкрай незначними, що пояснюється інерційністю розвитку економіки та поведінки споживачів. До того ж частка витрат українців на ці компоненти відповідає як значенням сусідніх країн, так і держав з відповідним рівнем економічного розвитку.

Повна версія публікації.

Скорочений варіант опублікований: https://minfin.com.ua/ua/2020/04/30/44431102/