28.01.2019

Цьогорічний топ-тиждень у засніженому Давосі став відлунням порядку денного трирічної давнини. Тоді, у 2016-му, в Альпах теж зібралося відносно небагато політиків світової величини, тому форум виявився головно економічним. І на порядку денному вперше прозвучала тема про Четверту промислову революцію. Згодом засновник та беззмінний очільник Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) Клаус Шваб напише відповідну книгу.

Головна тема Давосу-2019 — «Глобалізація 4.0: формування глобальної архітектури в епоху Четвертої промислової революції». Але цього разу трендом став не просто перехід до нового укладу — з цим вже майже ніхто не сперечається — скільки, що це означає для світової економіки в плані темпів зростання, проблем соціальної нерівності, охорони довкілля і взагалі технологічного розвитку.

Експертна платформа обрала 8 маркерних трендів цьогорічного ВЕФу. Також згадаємо, які теми були на передовій обговорень Давоса у цьому десятилітті.

1. Ейфорія глобалізації завершилась. Існує сильний зустрічний тиск суспільств та держав на старі міжнародні інституції, які не здатні вирішувати проблеми, з якими стикається планета у XXI столітті. Учасники дискусій багато раз підкреслювали, що інституції для діалогу є, але не факт, що вони здатні забезпечити надійне порозуміння. Це був очевидний натяк на кризу Об’єднаних Націй. На тлі венесуельських подій та сесій про енергетику чітко окреслилися протиріччя між США, Китаєм, Євросоюзом, Туреччиною, Росією, Саудівською Аравією. Між ними виникають коаліції, але вони не є стійкими та по-різному виглядають щодо різних проблем. Світ знову виглядає багатополярним. І багато з сильних світу цього вважають за вихід протекціонізм.

Організатори Давосу коротко про це розповіли у відеороліку.

2. Мало топ-політиків. З лідерів країн «Великої сімки» форум в Давосі відвідали канцлер Німеччини Ангела Меркель, прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе і глава Ради міністрів Італії Джузеппе Конте. Це дозволило окремим спостерігачам говорити про згасання інтересу світових політиків до ВЕФу. Але насправді таке періодично відбувається протягом всієї історії Давосу. Багато топових світових політиків вирішили не відвідувати економічний форум через внутрішні проблеми. Зокрема, президент США Дональд Трамп не приїхав через «шатдаун», лідер Франції Еммануель Макрон залишився вгамовувати протести «жовтих жилетів», а прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей викреслила форум зі свого розкладу через вирішення питання Brexit.

3. Згадка про епоху четвертої промислової революції означала велику кількість практичних обговорень. Зокрема, дискусія з легкої руки Шваба була повернута у соціальне русло. «Від глобалізації хтось виграв, а хтось програв. Вона зіграла на руку мільйонам, сотням мільйонів людей. Але є й ті, що програли. Сьогодні поняття соціальної справедливості набуває все більшого значення. В нинішнє століття соціальних мереж ми більше не можемо дозволити собі залишити людей позаду», — сказав засновник й президент давоського форуму.

Тема Глобалізації 4.0 вилилася у дискусію щодо необхідності змін у процесах навчання дітей. Зокрема, учасники форуму наголошували на необхідності навчання всіх дітей (а не тільки обраних) інформатиці з наголосом на командну роботу та творчість; навчання завдяки іграм, які розвиватимуть навички критичного мислення та пошуку вирішення проблем; підтримку ініціативності студентів за межами навчальної програми.

4. Тему добра і зла у використанні технологій людством найяскравіше розкрив філантроп та бізнесмен Джордж Сорос. Минулого року він обрушився на гігантів соціальних мереж Facebook і Google, яких порівняв з гральними компаніями, які розвивають залежність від користувачів та доступність гігантських масивів даних про кожну людину. Цьогоріч Сорос накинувся на Китай, назвавши Сі Цзіньпіна найнебезпечнішим ворогом для відкритого громадянського суспільства. «Китай — не єдиний авторитарний режим в світі, але він є найбагатшим, сильним і технологічно найбільш розвиненим», — заявив Сорос. Взагалі фінансист назвав «смертельною небезпекою» можливість використання самонавчальних машин і штучного інтелекту в якості інструменту контролю з боку тоталітарної влади.

Але в цілому думки експертів розділились. Одні вважають, що треба встановлювати рамки та межі доступністю особистих даних (у світі усього 9 мегакомпаній, які контролюють майбутнє штучного інтелекту), адже алгоритми починають самостійно вчитися. Другі — що штучний інтелект конче потрібний для прогресу та розширення можливостей людини, і при цьому будь-які жорсткі обмеження гальмують інновації, і все одно будуть обійдені. Поза контролем національних урядів.

5. Форум фактично розпочався з нових прогнозів МВФ про світову економіку. Фонд знову погіршив своє бачення сповільнення темпів зростання на планеті на 0,2 відсоткових пункти. До 3,5% у 2019 році та до 3,6% — у наступному. МВФ сподівається, що за рік поліпшиться ситуація в Туреччині та Аргентині та не погіршиться у Китаї. Ціну нафти економісти Фонду бачать на рівні 60 доларів за барель. Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард заявила, що про наближення масштабної світової кризи поки що не йдеться. Але порадила світовим лідерам «бути готовими, якщо сценарій уповільнення економіки матеріалізується».

6. Чотириденний тиждень. Це не можна назвати трендом Давосу-2019, а скоріше киданням пробної кульки в очікуванні реакції політиків та народних мас. Перейти на роботу лише в 4 з 7 днів тижня запропонували психолог Адам Грант (Уортонська школа бізнесу при Пенсильванському університеті, США) й економіст та історик Рутгер Брегман (Нідерланди). На їхню думку, при зниженні тривалості робочого часу люди можуть ефективніше зосереджувати увагу, а якість та креативність зростатиме. Грант і Брегман вважають, що це логічний процес у розвитку людства, як свого часу Генрі Форд зробив революцію у масовому виробництві, перевівши робітників з 60-годинного на 40-годинний робочий тиждень. Це надало їм значно більше часу на спілкування з родиною, саморозвиток та відпочинок.

7. Екологічна тематика передусім стосувалося боротьбою з пластиковою упаковкою. На Давосі-2019 прозвучала статистика, що до 2050 року кількість пластику, викинутого на звалища, зросте до 12 мільярдів метричних тон. У разі, якщо людство не зменшить його використання.

В рамках форуму найбільші 25 виробників (серед них — Procter&Gamble, Nestle, PepsiCo, Mondelez, Danone, Unilever) заявили, що планують пакувати свою продукцію виключно у багаторазову упаковку. Виробники разом розвиватимуть інтернет-платформу Loop. Товари на сайті будуть продаватись в упаковці, яку можна очищувати та використовувати знову. Хочеш упаковку — внеси чималу гарантійну заставу. Її повернуть назад, коли користувач поверне упаковку. Що стосується технологій, то компанії визнали, що їх вчені наполегливо працюють над дослідженнями щодо упаковки нового типу, яка по суті є біорозчинним пластиком.

8. Українське питання не було винесене в окрему сесію Давосу, як у 2014 році. Однак представники України були досить активними. Схоже, учасників ВЕФ з українськими паспортами разом з помічниками та журналістами було до півтисячі.

Через брак топ-політиків світу максимальне зосередження було на економічних питаннях. Зокрема, саме у Давосі було вирішено, що на березі озера Сиваш побудують одну з найбільших у Європі вітрових електростанцій. Відповідну угоду підписали норвезька компанія NBT, французька компанія Total Eren та Європейський банк реконструкції та розвитку. ВЕС «Сиваш» на Херсонщині матиме потужність 250 МВт та коштуватиме 260 млн євро. Взагалі фінансування проекту «Сиваш» згідно рамкової угоди планується здійснити синдикатом із восьми іноземних кредиторів, серед яких ЄБРР та Північна екологічна фінансова корпорація (NEFCO).

Крім того, у Давосі був підписаний протокол між урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал.

Джерело: https://www.facebook.com/603701146750355/posts/607460849707718