Сайт експертних оцінок співробітників Національного банку України. Публікації не є офіційною позицією та рішеннями Національного банку України
Борітеся – поборете: як центробанки завойовують довіру людей
exp.jpg exp.jpg
Іван Пальчевський, Леонід Зябрєв
08.04.2019


Рівень довіри населення до українського центрального банку, яких і до інших органів державної влади, залишається низьким.

"У вашому щоденному житті вам потрібно багато речей. Хліб, одяг і ще треба десь жити. Інколи вам також хочеться поплавати. Бундесбанк тримає вартість грошей на стабільному рівні для того, щоб ціни повсякчас не зростали. Весь цей процес можна описати одним складним словосполученням — монетарна політика".

Ні, цей текст не з дитячої книжки для трирічних, він для дорослих. Це — цитата з офіційного сайту центрального банку Німеччини. У ньому є спеціальний розділ, який називається "простою мовою". Його легко знайти: він зручно розташований зверху головної сторінки сайту. У цьому розділі простими реченнями роз'яснюється найважливіше. У тому числі, про монетарну політику, яка зовсім не означає карбування нових монет.

Подібні намагання — пояснювати важливу інформацію простою мовою — зараз є трендом у комунікаціях центральних банків із громадськістю. Як висловився один із банкірів, мета проста: щоб твоя бабуся могла зрозуміти твоє повідомлення. Але й насправді навіть молоді погано розуміються на питаннях, пов'язаних із економічною політикою.

Довіра до держаних органів знижується. А інакше, чому у світі відбувався би парад перемог людей та організацій під гаслом "істеблішмент — до пекла"? Довіра — основа бренду, яка особливо важлива для центробанків та головних об'єктів їх піклування — національних валют. Бо саме у цій сфері зменшення довіри викликає швидкий процес розмонетизації, коли гроші втрачають реальну вартість.

Щороку компанія Edelman готує та публікує свій барометр довіри. Це — соціологічне on-line дослідження, яке проводиться на 27 ринках по всьому світу. Наприкінці минулого року було опитано 33 тисячі респондентів (на жаль, Україну це дослідження поки обійшло стороною). Головне питання дослідження — як змінюється рівень довіри до бізнесу, уряду, державних організацій та медіа? У цілому рівень довіри невисокий: лише кожний п'ятий опитаний вважає, що існуюча система працює на нього. Найбільшу довіру викликає недержавний та бізнес сектори, а найменше — уряди та медіа. Більше всього довіри в Азії: у Китаї, Індонезії, Індії. Найменше — в Іспанії, Росії та Японії.

Перегукуються із цією статистикою й цифри по оптимізму/песимізму щодо майбутнього. Найбільш оптимістичні щодо життя своїх сімей у 5-річній перспективі індійці (79%), індонезійці (82%) та колумбійці (84%). Найменше вірять у свої світле майбутнє німці (26%), французи (21%) та японці (16%).

У дослідженні автори розділяють респондентів на дві групи: "інформоване населення" та "загальне населення". "Інформовані" — це 16% від усіх опитаних, віком від 18 до 64 років. До цієї категорії увійшли громадяни з освітою хоча б коледжу, із вищими доходами, які слідкують за інформаційним простором та цікавляться політикою чи новинами бізнесу. Один із висновків дослідження — група "інформована громадськість" має суттєво вищий рівень довіри до усього, аніж суспільство загалом. І ця розбіжність між освіченими і усіма громадянами зростає. "Світ не має балансу", — роблять висновок організатори дослідження. Особлива велика прірва у рівні довіри до інститутів у Німеччині та Франції, де "інформовані" довіряють більше ніж "неінформовані" на 18%, Канаді (20% різниці) і у Сполученому Королівстві (24%).

Менш заможне населення, яке не цікавиться ЗМІ, має значно менший рівень довіри до інститутів. Але й про таких людей не варто забувати, адже вони становлять значну більшість населення країн світу. Їх довіра теж потрібна центробанкам! Тому з ними також бажано проводити освітню роботу — проте без залучення медіа (адже ця група ними не користується), а напряму. І на їхній мові, щоб усі витрачені зусилля не були марними. Тому центральний банк Німеччини на своєму веб-сайті "розжовує", "…що означають стабільні ціни — у найближчому майбутньому ти можеш купити за 1 євро те, що купуєш зараз".

У Національному банку України нещодавно була ухвалена стратегія комунікацій. Розвиток бренду — а отже, покращення довіри — серед пріоритетів документу. Там теж йдеться про, як кажуть у світі, plain language (просту мову), окремий наголос робиться на інфографіку, аудіо- та відеоконтент. І на безпосереднє спілкування з людьми через соціальні мережі.

Такий фокус на соціальних комунікаціях не випадковий. Рівень довіри населення до українського центрального банку, яких і до інших органів державної влади, залишається низьким. Останнє соціологічне опитування Центру Разумкова засвідчило, що баланс довіри-недовіри до НБУ складає мінус 47%. Схожа ситуація і з банками, недовіру до яких висловили 59% українців.

Дані консорціуму під керівництвом Українського інституту соціальних досліджень ім. О.Яременка та Фонду «Демократичні ініціативи» ім. І.Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова

Відповідно до даних соціологічних опитувань, в останній раз баланс довіри-недовіри до українського центробанку був позитивним у далекому 2004 році. Водночас у розпал фінансової кризи у 2008 році довіра до регулятора знизилась до критичних –75% і впродовж наступних 10 років трималась на низькому рівні.

Ще минулого року рівень недовіри до НБУ тримався на рівні мінус 60%, а до банків — взагалі мінус 70%. Тоді як зараз ці показники виросли на 15 та 11 відсоткових пунктів відповідно.

Які основні фактори формують рівень довіри до центробанку? В західних країнах на цей показник вже традиційно впливають низький рівень безробіття та зростання економіки. Можемо припустити, що на покрашення цього показника в Україні у минулому році спрацювали сприятлива ситуація на валютному ринку, стабільність банківського сектору та активна роз'яснювальна політика НБУ.

Раніше комунікаційну політику центральних банків можна було охарактеризувати цитатою екс-голови ФРС США Алана Грінспена: "Якщо я вам здаюсь занадто зрозумілим, тоді ви мабуть неправильно зрозуміли те, що я хотів сказати". Ці часи пройшли. Наразі центральні банки своїми комунікаційними інтервенціями можуть впливати на ділові очікування на фінансових ринках. Банківська криза стала переломним моментом у комунікаціях НБУ і нова стратегія комунікацій покликана, аби люди довіряли центральному банку. Чи реально це? Реально. Доведено поляками. Їхній центробанк, згідно опитувань, має довіру 63% громадян. І він на третьому місці за цим показником у країні після армії та омбудсмена.

Джерело: https://dt.ua/finances/boritesya-poborete-yak-centrobanki-zavoyovuyut-doviru-lyudey-307933_.html

Сайт експертних оцінок співробітників Національного банку України. Публікації не є офіційною позицією та рішенням Національного банку України