Експертна платформа
|
У Інфляційному звіті за липень 2020 року Національний банк оцінив, який вплив мав карантин на продажі. Період щоквартального опитування підприємств щодо ділових очікувань за II квартал майже співпадає з термінами тотального карантину в Україні (тривав з 12 березня по 21 травня, опитування проходило до 3 червня; з 22 травня в державі діє режим адаптивного карантину).
Лише 5% бізнесу вказав, що їхні обороти за цей складний період зросли. Ще майже 30% підприємств заявили про збереження обсягів продажів. Решта – близько 2/3 – свідчать про зниження продажів, причому 30% більше ніж на чверть.
Найбільшого негативного впливу зазнали ті види діяльності, карантинні заборони для яких були найбільш масштабними – роздрібна торгівля, транспорт, сектори послуг. Також порівняно вищими були втрати малих підприємств, які переважно й зосереджені в секторі послуг. Це зумовило значне погіршення поточного стану підприємств, що відобразилось на Індексі ділових очікувань, який вперше з 2015 року опустився нижче рівня 100% (90,8% у ІІ кварталі за рахунок погіршення всіх очікувань – щодо інвестицій, зайнятості та продажів).
Також карантин різко змінив роль окремих факторів, що є ключовими бар’єрами на шляху нарощення виробництва.
Уперше за історію досліджень з 2010 року фактор недостатнього попиту став головним чинником роботи підприємств, про це заявили у Ділових очікуваннях підприємств України за II квартал 2020 року 45% респондентів. Фактор дорогої сировини та матеріалів, який тривалий час був бар’єром номер один, на думку керівників підприємств, став лише четвертим за значенням – 30% відповідей. Чинниками 2 та 3 у II кварталі 2020-го бізнес назвав брак обігових коштів (33,9% відповідей) та занадто високі ціни на енергоносії (31,3%). Останнє є дивним, зважаючи на те, що саме у цей період на європейському ринку нафти і газу склалися мінімальні ціни з причини різкого скорочення глобального попиту.
Брак кваліфікованих працівників (27,2% відповідей) тимчасово перестав бути таким провідним бар'єром, хоча, починаючи з 2017 року, дослідження показують вагому важливість цього фактора для розвитку виробництв. Також зазначимо, що чинник обмеженого кредитування продовжують вказувати у своїх відповідях не більше 15% респондентів.
Також Національний банк з’ясував, які ситуативні фактори карантину найбільше впливають на бізнес. У трійці найпопулярніших відповідей – додаткові витрати на санітарний захист (64,4% відповідей), обмеженість попиту (53,1%), затримка поставок (28,5%). Зазначимо, що проблеми із доступом до коштів на рахунках у банках вказали лише 2,7% очільників підприємств.
Липневе опитування ділових настроїв показало, що процес відновлення виробництв після вимушеної весняної паузи триває: у сьомому місяці 2020 року Дифузійний (зведений) індекс очікування ділової активності зріс до 46,9 пунктів (у квітні, на піку кризи, становив 29,9 пункти), але все ж таки вказує на песимізм в очікуваннях, оскільки ще не досяг свого рівноважного рівня в 50 пунктів.
Регулярне щоквартальне опитування щодо ділових очікувань підприємств у ІІ кварталі 2020 року проводилось НБУ з 5 травня до 3 червня 2020 року. Участь взяло 691 підприємство у 22 регіонах України. Вибірка репрезентативна за основними видами та напрямами діяльності, розмірами підприємств за кількістю працівників. 31,8% у вибірці становлять великі підприємства, 39,4% – середні, 28,8% – малі. Додатково з 23 березня по 6 травня 2020 року НБУ проводив щотижневі опитування близько 100 середніх та великих підприємств (у вибірку входило близько 20% підприємств сільського господарства, 36% – переробної промисловості, 41% – торгівлі) з метою оперативної оцінки впливу карантинних обмежень на їхній стан. Останнє щомісячне опитування НБУ проводив 6-24 липня 2020 року серед 162 підприємств.