Експертна платформа

Чи знали ви, що для 15% користувачів криптоактивів по всій земній кулі вони вже стали основним джерелом їхнього доходу? А ще для 36% стали вагомим джерелом? Про це свідчить опитування, що провела восени 2020 року компанія Binance Research серед 61 тис. криптокористувачів у 178 країнах:

https://research.binance.com/en/analysis/global-crypto-user-index-2021

За оцінками фахівців Binance Research, кількість користувачів криптоактивів по всій Землі вже перевалила за 100 млн осіб. Відповідно їхні настрої, мотивації, звички стали важливими для традиційних ринків інвестування.

Як свідчить опитування, 60% власників крипти зберігають свої активи поближче до точки обміну – криптобірж. І це при тому, що 55% зазначають, що їхні інвестиції у цифрові валюти є елементом довготермінової стратегії. Майданчиків для обміну користувачі дотримуються передусім з питань безпеки. Відповідаючи на питання “Що найважливіше для вас, коли ви купуєте криптовалюти?”, 28% респондентів зазначили безпеку, 25% можливість біржової торгівлі, а ще 23% наявність пар, що торгуються. Іншими словами, для 76% важливе те, що крипту можна швидко та надійно обміняти на інші цифрові кошти, фіатні гроші чи решту активів.

У “гарячих гаманцях” (криптовалютні рахунки, підключені до Інтернету, розміщені за допомогою хмарних технологій) тримають своє криптобагатство 11% опитаних. А от трохи більше чверті респондентів (26%) найконсервативніші: вони переважно скептично ставляться до традиційних інститутів світового фінансового ринку, тому зберігають кошти у “холодних гаманцях”, тобто тих, що відключені від Інтернету, і не призначені для частого використання. Це ядро людей, які зберігають криптовалюти як довгострокову альтернативу звичним фіатним грошам чи дорогоцінним металам.

Загалом сучасна криптоаудиторія ділиться за пірамідальною структурою на дві дуже нерівні частини: 13% себе відносять до так званих криптоаборигенів (почувають себе як риба у воді сучасних технологій, добре розуміють природу та можливості біткоїну, активні геймери); а от 87% відносять себе до тих, хто не може похизуватися подібними здібностями. Очевидно, що до перших 13% переважно відносяться молоді люди, їхнє ядро – студенти. Натомість загалом більшість криптокористувачів мають вік 26–49 років.

Певною мірою з цього випливає незвичний розподіл власників крипти з точки зору доходів. Виділяються дві групи: 1) ті, хто має дохід до 10 тис. дол. США на рік, 2) хто заробляє понад 90 тис. дол. США на рік. Тобто головні інвестори у криптоактиви, з одного боку, – студенти та інша молодь, з іншого – люди, які мають немалі статки і намагаються диверсифікувати свої фінансові накопичення.

Водночас не варто думати, що інвестори у крипту сліпо вірять у переможне майбутнє нових технологій. У середньому біля половини респондентів трактують свої інвестиції як участь у “золотій лихоманці” (найбільше усвідомлюють це на Півдні Азії, в Китаї та Росії), а біля третини – як фінансову незалежність. Ще один цікавий показник: 63% вкладають в купівлю крипти виключно свої власні кошти. До речі, найбільша схильність купувати криптоактиви за рахунок запозичень зафіксована у респондентів із Китаю.

Нарешті найкраще домінуючі настрої інвесторів у цифрові активи розкриває відповідь на питання про бажану форму криптоактивів. Розраховують на стейблкоїни (тобто ті криптовалюти, що прив’язані до запасів фіатних валют чи фізичних товарів, та де менше коливань у котируваннях) лише 9%, а у цифрові валюти центральних банків (по суті цифрові фіатні валюти) – 13%. Переважна більшість (78% респондентів) націлена на цифрові коїни (bank-coins). Тобто саме на альтернативу звичайному світу активів, що успадкований XXI століттям з попередніх часів.