Вікторія Ліщенко

У грудні 2017 року на паризькому саміті “Єдина планета” була створена Мережа центральних банків та наглядових органів з питань екологізації фінансової системи (Network of Central Banks and Supervisors for Greening the Financial System, NGFS). Там сьогодні вже 69 членів (зокрема, центробанки Канади, Англії, Японії, Мексики, Республіки Корея, Нової Зеландії, Швеції, Росії, Китаю, Грузії, Європейський центральний банк) та 13 спостерігачів. NGFS взялася вивчати 8 різних сценаріїв зміни клімату. І вже випустила дослідження щодо трьох найочікуваніших.

Зокрема, реалізація найгіршого з них (“розпечений дім”) призведе до скорочення упродовж XXI століття світового ВВП на 15%. У академічній літературі містяться різні оцінки щодо зв’язку зростання середньої температури на планеті та економічних втрат. Наприклад, оцінка МВФ у 2017 році свідчила про падіння світової економіки майже на 10% у разі зростання температури на поверхні Землі на 4,5°С. Останні дослідження (Kalkuhl & Wenz, 2020) вказують, що, аби отримати втрати ВВП світу на 15%, достатньо, щоб планета розігрілася на 3,25°С.

Федеральна резервна система США 2019 року провела конференцію під назвою “Економіка кліматичних змін”. А Банк Англії упродовж останніх років випускає окремі дослідження щодо впливу потепління на банківську систему, страхові компанії тощо.

Звісно, набільший вплив глобальне потепління має на сільське господарство. Відповідно до наявних досліджень зміна клімату може дати як переваги, так і створити виклики. Серед переваг – вірогідне зростання врожайності та зменшення часу дозрівання культур. Серед викликів – збільшення волатильності врожайності різних культур, показників, внутрішніх і світових цін на них.

Гарвардська дослідниця Джуліа Пуашундер порахувала такий вплив. І він суттєво різниться між країнами залежно від їхнього географічного розташування.

Джерело: “Future Climate Wealth of Nations’ Winners and Losers”, https://ic-sd.org/wp-content/uploads/2019/11/julia_puaschunder.pdf

Зелений колір означає, що у таких країнах глобальне потепління (звісно, на тих територіях, які не затопить світовий океан) вкрай позитивно вплине на стан економіки. Це пояснюється підвищенням врожаю та зменшення часу дозрівання культур. І чим далі така країна від екватору та тропіків, тим краще.

Жовта барва нанесена там, де зміна клімату мало впливатиме на стан економіки, такі країни мають досить багато часу до переходу в інший кліматичний стан. Україна у цій групі.

Помаранчевий та червоний колір показують, що кліматичні зміни негативно впливають на стан економіки. Серед них – менша передбачуваність врожайності різних культур, показників, внутрішніх і світових цін на них. Через тепліший клімат можна очікувати посилення проблем зі зниженням річної кількості опадів у родючих районах півдня і сходу, де доступність води вже обмежена, а у Західній півкулі – навпаки, підвищення ймовірності руйнівних повеней.

Джуліа Пуашундер також порахувала, у кого найбільша гнучкість до кліматичних змін. П’ятірку держав, що найбільше виграють, склали США, Росія, Канада, Пакистан, Китай. Насамперед це варто пояснювати великою площею цих країн, їхнім розташуванням у багатьох кліматичних зонах. Україна теж тут.

А ось невеликі та острівні держави знаходяться в зоні найбільшого ризику. Насамперед дослідниця виділяє Антігуа і Барбуда, Сінгапур, Мальдіви, Бельгію та Буркіна-Фасо.

Про щільний зв’язок між кліматом та монетарною політикою, а також фінансовою стабільністю пишуть аналітики Національного банку України в липневому Інфляційному звіті.

“Зміна клімату і пов’язані екстремальні погодні умови можуть негативно вплинути на вартість активів, зокрема землі, нерухомості, виробничих потужностей тощо. Оскільки ці активи можуть бути заставою за кредитами, зміна їхньої ціни несе ризики для банківської системи. Також значна кількість страхових компаній розраховує свої премії на основі історичних даних без припущення щодо їхньої значної зміни в майбутньому.

У цих умовах роль центрального банку – мінімізувати вплив цінових шоків, зокрема, через розвиток фінансових ринків, як-от страхування та запровадження оцінки активів з урахуванням можливого негативного впливу зміни клімату.

Очікувана більша волатильність внутрішніх і зовнішніх цін на сільськогосподарську продукцію може впливати на успішність дотримання цілі щодо інфляції, особливо враховуючи значну вагу продуктів харчування в індексу споживчих цін в Україні (майже 45%). Один із методів мінімізації негативних ефектів – розвиток фінансових ринків, особливо ринку страхування і ринку форвардних операцій”, – зазначено в офіційній публікації НБУ.