Експертна платформа
|
1. Які валюти найбільше підробляють? Яким є середній показник виявлених підробок на мільйон банкнот в Україні та різних країнах світу?
З економічної точки зору фальшивомонетникам завжди найцікавіше підробляти банкноти високих номіналів. Рівень підробки популярних у світі валют традиційно вище, ніж грошових знаків, які переважно обертаються лише в країні походження.
Так, Банк Англії зазначає що на 1 млн справжніх банкнот фунта стерлінга у 2018 році припадало 10 одиниць підробок. Банк Швейцарії повідомляє, що щорічно з грошового обігу вилучається приблизно 2000 підробок банкнот швейцарського франка, тобто кількість підробок за рік на 1 млн справжніх банкнот складає від 4 до 6 штук. За інформацією Національного банку Польщі, в останні два роки на 1 млн справжніх банкнот польського злотого у 2018 році припадало 2,6–2,7 підробок, тоді як у 2014-му цей показник сягав 7,55 одиниць.
Така ж динаміка і щодо головної європейської валюти – євро, але масштаби підробок вагоміші: у 2014–15 роках на мільйон банкнот знаходилося майже 50 одиниць підробок, у останні два роки цей показник упав до 24-27. Минулого року Європейським центральним банком вилучено 559 тис. фальшивих євро. З них 70% мають номінал 20 та 50 євро.
В Україні частка підробки національної валюти стабільно низька. У 2019 році кількість вилучених підроблених банкнот національної валюти на 1 млн справжніх банкнот становила 2,9 шт. Загалом в останні два роки ми не фіксуємо більший рівень підроблених гривень, ніж 3 банкноти на мільйон справжніх.
Інформацію щодо кількості підроблених банкнот кожної з валют світу можна знайти на офіційній сторінці відповідного центрального банку, що є емітентом такої грошової одиниці.
2. Чи доцільно підробляти монети? Скільки становить рівень підробки монет в Україні?
Протягом останніх років в Україні не зафіксовано випадків вилучення з грошового обігу підроблених монет національної валюти. З економічної точки зору фальшивомонетникам не вигідно підробляти звичайні обігові монети національної валюти, а також банкноти низьких номіналів.
3. Яка українська банкнота є найзахищенішою, скільки у ній міститься рівнів захисту?
Наявні елементи захисту на всіх банкнотах української гривні дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру.
Найбільшим захистом відзначаються нові банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, 200 гривень зразка 2019 року, номіналом 500 гривень зразка 2015 року та 1000 гривень зразка 2019 року. Вони мають посилений рівень захисту від підробки – більше 20 елементів захисту в кожній банкноті. Цей показник співставний з високим рівнем захисту купюр євро та швейцарських франків. Зазначені банкноти гривні мають сучасний дизайн, для їх захисту використано спеціальний банкнотний папір, сучасні оптично-змінні елементи захисту – “віконна” захисна стрічка та елемент SPARK з кінетичними ефектами руху фонового зображення та зміни кольору відповідно.
Більш детальну інформацію про елементи захисту банкнот гривні можна знайти на офіційній сторінці Національного банку: https://bank.gov.ua/uah/obig-banknote. Також з описом елементів захисту банкнот національної валюти оновленого номінального ряду можна ознайомитись в мобільному додатку НБУ “Українська гривня. Нова серія”.
4. Зрозуміло, що після введення в обіг нової банкноти її певний час не підробляють. Скільки проходить часу, згідно із світовим досвідом, аби фальшивомонетники почали масово та відносно якісно виготовляти новий зразок?
Досвід провідних країн світу свідчить: перші підробки банкноти нового зразка з’являються в обігу приблизно через 3-4 місяці після її введення в обіг. Ймовірність появи підробок певних номіналів грошових знаків залежить від багатьох чинників, зокрема, купівельної спроможності, рівня захисту від підробки тощо. Іноді дійсно високоякісні підробки купюр з’являються на ринку лише через декілька років після випуску в обіг відповідного номіналу чи дизайну.
5. Чи означає це, що сьогодні наймасовіше в Україні підробляють 500 гривень?
Так. У 2019 році найбільше підробляли банкноти номіналом 500 та 100 гривень, що складало відповідно 64% та 16% від загальної кількості вилучених з обігу підробок. Відзначимо, що якісні поліграфічні підробки банкнот номіналом 500 гривень зразка 2006 року з імітацією ультрафіолетового та інфрачервоного захисту з’явилися лише через 10(!) років – наприкінці 2016 року.
Банкноту номіналом 1000 гривень введено в обіг 25 жовтня 2019 року, станом на 01.07.2020 р. не зафіксовано жодного випадку її якісного підроблення.
6. Країна з великим історичним досвідом карбування грошей, Велика Британія, має не тільки вкрай короткий ряд фунтів стерлінгів у 4 банкноти, але й провадить кожне десятиріччя обов’язкову заміну цих банкнот на нові зразки. Чи виправдовує себе такий підхід і чому багато інших держав, зокрема США, не вдаються до таких операцій?
Згідно з досвідом провідних країн світу оновлювати дизайн та елементи захисту банкнот необхідно кожні 7–10 років. Водночас головним чинником у цьому питанні є здатність фальшивомонетників якісно імітувати наявні елементи захисту банкнот і монет. У разі, якщо фальшивомонетники не здатні швидко опанувати імітацію наявних елементів захисту, тоді посилення захисту грошових знаків шляхом випуску оновленого номінального ряду банкнот і монет можна відтерміновувати.
Що стосується США, то Федеральна резервна система, як і більшість країн світу, періодично оновлює дизайн доларів, допускаючи паралельне обертання на готівковому ринку банкнот різних серій випуску. Для прикладу, захист найвищого номіналу – 100 доларів – ФРС посилювала, оновлюючи при цьому дизайн, у 1996 році (серія 1996–2006 років) та в 2009 році.
Першу серію банкнот євро будо введено в обіг у 2002 році, а другу серію з посиленим захистом та оновленим дизайном почали вводити з 2015 року (з банкноти номіналом 5 євро). І тільки в 2019 році введено в обіг банкноти 100 та 200 євро нового зразка. Як відомо, в новій серії не передбачено випуск банкнот найвищого номіналу – 500 євро.
7. Чи є запорукою захищеності випуск полімерних (пластикових) грошей? Чи багато відомо країн, які аналогічно Україні відмовляються переходити на полімери при виготовленні банкнот?
Розвінчаємо поширений міф про те, що введення в обіг полімерних грошових знаків є панацею в протидії фальшивомонетництву. Використання полімерних банкнот не гарантує стовідсоткового захисту від підроблення.
Так, Norges Bank (центральний банк Норвегії) зазначає, що виготовлення банкнот на папері дозволяє використовувати більшу кількість елементів захисту банкнот, а також вимагає меншої кількості коригувань інфраструктури для управління готівковим обігом.
Слід зазначити, що Федеральна резервна система США, Європейський центральний банк продовжують виготовляти банкноти доларів США та євро на паперовій основі й не планують переходити на полімерний субстрат. Вважається, що якщо в країні наявний виробник якісного банкнотного паперу (в Україні – це Фабрика банкнотного паперу БМД НБУ у Малині), то перехід на полімерний субстрат недоцільний.
Головним чинником, який впливає на рішення центробанку про запровадження полімерних банкнот, є збільшення терміну обігу таких банкнот.
Водночас основними недоліками використання полімерних основ для виготовлення банкнот є:
• собівартість виготовлення полімерних банкнот приблизно вдвічі перевищує вартість виготовлення банкнот на паперовій основі;
• відсутність повної та всебічної статистичної інформації про реальні строки збільшення терміну обігу грошових знаків на полімерній основі;
• легкість відтворення полімерного субстрату з використанням поширених полімерних матеріалів;
• шкода екології: полімерні банкноти мають незмірно більший період розкладання в порівнянні з паперовими;
• необхідність модернізувати й переналаштовувати банкомати;
• більша схильність до склеювання між собою нових полімерних банкнот, їх також складніше перераховувати, загалом полімер – набагато слизькіший матеріал, ніж папір, як результат, купюри легше вислизають з рук, гаманців, кишень тощо.
Для прикладу, з проблемою масової підробки полімерних банкнот низьких номіналів зіткнувся нещодавно Banco de México (центральний банк Мексики). Як з’ясувалося, для виготовлення підробок використовувалися полімерні матеріали широкого вжитку. У зв’язку з цим Мехіко відтермінувало перехід на полімерну основу банкнот високих номіналів.
8. З яких металів сучасні монетні двори світу карбують монети? Наскільки монети 1, 2, 5, 10 гривень відповідають цій практиці, з чого вони зроблені?
Для виготовлення розмінних монет на планеті використовуються металеві сплави на основі переважно міді, алюмінію, нікелю, цинку. Є варіанти з різними пропорціями компонентів сплавів. Рідше використовується чистий монометал – наприклад, мідь чи нікель. Деякі країни карбують монети на плакованих заготовках: мідне ядро, покрите нікелем, залізне ядро, плаковане міддю тощо. Монети з гальванічним покриттям в обігу мають близько 40 країн світу, серед них країни Європейського Союзу, Велика Британія, Аргентина, Канада.
Національний банк України для карбування розмінних монет номіналом 10 та 50 копійок використовує заготовки із низьковуглецевої сталі з гальванічним покриттям латунню. Нові обігові монети номінальною вартістю 1 та 2 гривні виготовляються з низьковуглецевої сталі з гальванічним покриттям нікелем, а 5 і 10 гривень – з цинкового сплаву з гальванічним покриттям нікелем. Це наблизило нас до практики Європейського Союзу та інших країн, де існують монети з гальванічним покриттям.
Основною передумовою зміни матеріалу заготовок для монет України, починаючи з 2013 року, стало поєднання технологічного та економічного ефекту. А саме – зменшення вартості металу через відмову від кольорових металів (і сплавів), вартість яких на міжнародному ринку підвищується і призводить до збільшення собівартості виготовлення розмінних та обігових монет. При цьому термін обігу таких розмінних монет не скорочується (близько 20 років), також залишається високою їхня захищеність від підробки.