Валерія Давидова

Часто, аби досягти корисних для суспільства результатів, необхідно йти на непопулярні кроки. Для незалежного регулятора ринку це означає наявність не лише політичної волі та вірності цілям інституції, але і подолання величезного тиску з боку суспільства.

Аби впоратись з цим тиском і не зійти з обраного шляху, існує один перевірений засіб: потрібно говорити.

Лише нещодавно центральні банки усвідомили, що настав час відкритості та діалогу з суспільством, а прозорість — це необхідна умова забезпечення своєї незалежності, і водночас інструмент для забезпечення ефективнішого та швидшого виконання своїх політик.

Так вважав і Мирослав Сінгер*, екс-голова Чеського національного банку (ЧНБ), який у 2015 році отримав нагороду за прозорість від журналу Central Banking.

За головування Сінгера регулятор рятував країну від дефляції, яка, як і зависока інфляція, є ворогом для сталого економічного зростання та предметом боротьби для багатьох розвинутих країн.

Якщо Національний банк України намагається знизити інфляцію до невисокого рівня, що дозволить економіці вийти на стале зростання, то деякі розвинені країни часом навпаки намагаються підняти рівень цін в країні, аби зростали доходи виробників, що стимулюватиме споживання, оскільки люди намагаються купити товари, поки ціни на них не зросли.

Відтак, на тлі зростання доходів виробників та попиту з боку споживачів, компанії нарощують виробництво, інвестують в розширення потужностей, створюють нові робочі місця і стимулюють зростання економіки.

Як і в Україні, у Чеській Республіці для цього спочатку намагались діяти через ключову процентну ставку (в Україні ми її називаємо обліковою).

Але коли її значення фактично сягнуло нуля, а інфляція лишалась нижчою за цільовий рівень у 2%, чехи пішли на відчайдушний крок і вирішили стимулювати зростання цін через девальвацію національної валюти — крони.

Для Чехії, країни з маленькою, відкритою економікою, це був чи не найшвидший спосіб створити інфляційний тиск та досягнути цільового рівня. Поріг було встановлено на рівні 27 крон за євро.

Годі й говорити, що ЧНБ миттєво зіштовхнувся з хвилею критики з боку експертів, медіа та громадськості.

Водночас не можна сказати, що план послаблення крони був таємницею: на той час це питання вже обговорювалось кілька місяців, і анонсувалось центральним банком через традиційні канали комунікації — прес-релізи та брифінги.

Але коли Чеський національний банк — який, до речі, ще у 2013-му (до отримання нагороди Central Banking) увійшов до числа найпрозоріших центральних банків — перейшов до реалізації задуманого, його звинуватили у тому, що він не попередив ринок про свої наміри.

Це стало несподіванкою і вимагало рішень, які би виходили за рамки традиційних офіційних комунікацій.

Коли час говорити

Перед Банком Чехії стояло завдання максимально доступно пояснити всім верствам суспільства, чому центробанк діє саме таким чином.

Тому регулятор, по-перше, організував онлайн-трансляції прес-конференцій з монетарної політики та зустрічей з експертами, які відбувались після ухвалення відповідних рішень.

Також додались круглі столи-обговорення з учасниками ринку, на яких було присутнє правління у повному складі.

По-друге, ЧНБ вирішив скоротити часовий лаг між оголошенням рішення та публікацією Інфляційного звіту. Оскільки ключова економічна картина описувалась саме у звіті, підхід до публікацій переформатували, і регулятор почав випускати ключові тези зі звіту разом з макроекономічними показниками.

Відбувалося це вже наступного ранку після засідання з монетарної політики (раніше банк випускав Інфляційний звіт через тиждень після монетарної прес-конференції).

Мирослав Сінгер, голова Чеського національного банку (2010-2016): воював з дефляцією за допомогою девальвації та наважився на максимально гнучкі комунікації

По-третє, центробанк почав транслювати зустрічі керівництва ЧНБ у регіонах наживо.

Нарешті, одна з найголовніших змін — фінрегулятор Чеської Республіки створив власний блог "cnBlog**", формат якого став сміливим рішенням з точки зору будь-якого центрального банку.

Там могли вільно висловлюватись на теми економіки та центробанкінгу не тільки експерти та співробітники-неуправлінці, а й члени правління, включно з головою.

До того ж банк почав ефективніше використовувати соціальні мережі. Twitter використовується для підсилення ключових новин, адже у західних країнах саме ця соцмережа популярна серед журналістів для застосування у професійній діяльності.

Висвітлення діяльності центробанку у Facebook має іншу стратегію — там ставка робиться на фінансову грамотність з акцентом на чітких меседжах, простій мові та графічних матеріалах.

Крім того, через соціальні мережі вдалось популяризувати сам блог, що, на переконання фахівців банку, сприяло досягненню ключової комунікаційної мети ЧНБ.

На той момент ці кроки були спрямовані на досягнення єдиної мети — пояснити населенню, навіщо центральний банк перейшов до послаблення національної валюти в умовах, коли проценті ставки були знижені до нуля.

Фактично, розпочався діалог безпосередньо з населенням незалежно від того, що транслюватимуть медіа. У результаті, банк зумів досягнути своєї мети та здобути високий рівень довіри.

Навіть валютні інтервенції знадобились лише у кілька перших днів після переходу до політики послаблення крони.

Девальвація чеської нацвалюти, запроваджена восени 2014 року, продовжувалась до 2017-го. Наприкінці 2014 року інфляція в країні становила 0,1%; наприкінці 2015-го — нуль відсотків; а наприкінці 2016-го — вже 2,01%. Інфляційної цілі було досягнуто.

Уроки для всіх

Досвід центрального банку Чеської Республіки — це практичний кейс про гнучкість комунікацій, і про те, що нестандартні задачі та виклики потребують нових рішень.

До цього часу банк входив до числа найпрозоріших, а сумнівів щодо ефективності традиційних каналів комунікацій, таких як прес-релізи та брифінги, не виникало.

Але щойно центральний банк пішов на різкий крок, виявилось, що абсолютно інший — прямий, простий, доступний — підхід був на часі.

На додаток, цей самий досвід говорить нам, що регулятори та державні інституції мають йти в ногу з часом: розвиток технологій і соцмереж впливає на інформаційні запити населення.

Якщо хочеш ефективності — не достатньо лише формальних прес-релізів раз на місяць, недостатньо проводити дві прес-конференції щопівроку. Потрібно підтримувати діалог з медіа та суспільством постійно.

І бути готовим змінювати свій підхід до комунікацій та використовувати нові формати, якщо традиційні не спрацьовують.

Джерело: https://biz.censor.net.ua/m3117047