Пост: Ревальвація гривні та металургія. Рахуємо доходи та втрати порівняно з курсом 27 гривень за долар

Ревальвація гривні та металургія: рахуємо доходи та втрати порівняно з курсом 27 гривень за долар

10.01.2020

Чисті втрати металургів від ревальвації гривні за 11 місяців 2019 року експерти оцінюють вп’ятеро менше, ніж від зниження цін на сталь та сталеві напівфабрикати на ринках збуту.

Тривале зміцнення гривні – нетипове явище для України. Часто критики ревальвації нацвалюти наводять аргумент про негативний вплив на експортоорієнтовані галузі, особливо металургію.

Ситуація в українській металургійній промисловості дійсно складна (спад промислового виробництва на рівні 2,5% за 11 місяців року та 14,2% у листопаді 2019 року до відповідного місяця попереднього року) і, як вже зазначалося в матеріалах Експертної платформи, основна причина цього – зниження світового попиту та цін через торговельні війни. Розрахунок на основі даних Державної фіскальної служби України (ДФСУ) про фізичні та вартісні обсяги експорту свідчить, що в січні-листопаді 2019 року втрати експортерів чорних металів від зниження цін на сталь та сталеві напівфабрикати становили близько $900 млн.

Усього за 11 місяців металурги експортували продукції на $8 млрд. А середній обмінний курс за січень-листопад становив 26 грн/дол. Отже якщо припустити, що він становив би спрогнозовані в державному бюджеті 27 грн/дол., то це принесло б українським металургам додатково ₴8 млрд експортної виручки. Або близько $300 млн, що втричі менше, ніж втрати від погіршення кон’юнктури зовнішнього ринку.

Чи можна вважати цю величину чесною оцінкою нетто-втрат сталеливарників від ревальвації? Ні.

Справа в тому, що для виробництва кінцевої продукції металургія використовує не тільки вітчизняні, але й імпортні товари та послуги. За даними таблиці "Витрати-випуск", у 2017 році частка імпортних товарів (сировина, енергоносії, комплектуючі) у проміжному споживанні металургії перевищила 25%.

Водночас для випуску вітчизняних товарів, які використовуються в металургійному виробництві, теж використовується… імпорт. Наприклад, кокс. Ніби це вітчизняний товар, однак у нас багато коксу виготовляється з вугілля, яке видобуто в іншій країні. Якщо врахувати імпортну складову і в цих товарах (економісти називають це “непрямі ефекти імпорту”), то питома вага імпортних складових у кінцевій продукції вітчизняної металургії збільшується майже до 45%.

А це означає, що завдяки ревальвації гривні виникає суттєва економія на імпортних складових. І цей ефект теж потрібно враховувати при чесному розрахунку балансу доходів та втрат промисловців від зміни обмінного курсу. За розрахунками НБУ, за січень-листопад така економія лише на експортованих чорних металах становила близько ₴3,6 млрд.

Таким чином, чисті втрати металургів від ревальвації гривні за 11 місяців 2019 року скорочуються з урахуванням економії на витратах з ₴8 млрд до ₴4,4 млрд. А це в 5 разів менше, ніж ефект від зниження світових цін на сталь та сталеві напівфабрикати.