Інна Співак
|
|
Економічне зростання у Німеччині різко загальмувалось. Зараз уряд Федеративної Республіки Німеччина вважає, що ріст реального ВВП країни 2019 року становитиме лише 1%. Це означатиме значний вплив на стан справ у сусідів. У такому разі середньозважений показник економічного зростання в країнах – основних торговельних партнерах України зменшується одразу з 2,9 до 2,4%.
Минулий рік став переломним для світової економіки. Після досягнення чергових пікових темпів зростання наприкінці 2017 – початку 2018 років світова економіка почала поступово втрачати імпульс. Вагомими факторами зміни висхідної динаміки на низхідну були посилення геополітичної напруги та ескалація торговельних воєн, що призвело до звуження попиту. За таких умов індикатор рівня ділової довіри за розрахунками Moody’s (World Moody's Analytics Survey of Business Confidence), досягнувши у квітні 2018 року максимуму за останні декілька років, почав стрімко знижуватися, а темпи зростання світової торгівлі — уповільнюватися.
Цього року ризики подальшого уповільнення світової економіки зросли. Посилення геополітичних конфліктів та активізація протекціоністських заходів стримують зростання зовнішньої торгівлі та, відповідно, обумовлюють зниження цін на світових товарних ринках.
Невтішні новини останнім часом надходять з ЄС: невизначеність щодо реалізації Brexit та погіршення умов зовнішньої торгівлі створюють ризик суттєвого уповільнення економічної активності. Так, 25 січня були опубліковані оцінки професійних прогнозистів ЄЦБ, відповідно до яких прогноз зростання реального ВВП Єврозони на 2019 рік погіршився з 1,8% до 1,5%. Одна з причин: проблеми спіткали найбільшу європейську економіку — Німеччину.
За попередніми оцінками Департаменту статистики Німеччини, темпи зростання економіки країни минулого року сповільнилися до 1,5% із 2,2% у 2017 році. Тобто стали найнижчими з 2013 року. Відносно стійкі темпи зростання демонстрували лише інвестиції, тоді як темпи зростання зовнішньої торгівлі та споживання суттєво уповільнились. Рівень споживчої довіри впродовж усього року знижувався, як наслідок, споживання зросло лише на 1% — це майже вдвічі менше порівняно з попереднім роком.
Суттєвіше вповільнення експорту, ніж імпорту (до 2,4% р/р), у результаті забезпечило негативний внесок чистого експорту у ВВП. Експорт уповільнився через:
• падіння поставок у Китай, оскільки торговельне протистояння між Вашингтоном та Пекіном обмежило купівельну спроможність останнього;
• зменшення обсягів експорту до США внаслідок збільшення імпортних мит на окремі товари європейського виробництва;
• появу внутрішніх проблем у автомобілебудуванні (автомобілі та запчастини до них є найбільшою статтею в німецькому експорті) — 2018 року були запроваджені нові екологічні норми до автомобілів, тож їх виробникам довелося перелаштовувати технологічний процес; у результаті склади переповнилися продукцією, яка потребувала переоснащення, розпочалися затримки в постачанні, а концерн Volkswagen AG навіть тимчасово відмовився від нових замовлень, оскільки не міг впоратися з вже наявними.
Як наслідок, починаючи з липня 2018 року, промислове виробництво у ФРН зростало або низькими темпами, або взагалі знижувалося. Так, у листопаді падіння становило 4,7% р/р (скориговано з урахуванням календарних ефектів та інфляції). Уперше за п'ять років короткострокове зростання у промисловості було нижчим, ніж у секторі послуг.
Наявні з початку нинішнього року дані свідчать, що економіка Німеччини продовжує послаблюватися. Зокрема, показник нових замовлень в обробній промисловості продовжив падіння у січні.
У підсумку уряд Німеччини знизив прогноз зростання ВВП країни на 2019 рік до 1% з 1,8% раніше очікуваних. Це вже другий перегляд за останні півроку.
Уповільнення німецької економіки матиме негативний вплив на всі країни – основні торговельні партнери ФРН. Причому вплив на країни Центральної та Східної Європи буде двостороннім: не тільки через зовнішню торгівлю, а й через фонди фінансування ЄС для цих країн. Адже саме Німеччина є лідером за внесками до бюджету Європейського союзу (19%). Зі свого боку країни ЦСЄ є одними з найбільших реципієнтів коштів з фондів ЄС. Наприклад, лише з Фонду об’єднання (Cohesion fund) на 2014–2020 роки передбачено надати Польщі 23,2 млрд євро, Румунії — 6,9 млрд євро, Чехії — 6,3 млрд євро, Угорщині — 6 млрд євро. Негативний вплив уповільнення Німеччини на динаміку ВВП цих країн буде пом’якшений відносно сталим споживчим попитом і може становити близько 0,5 відсоткового пункту.
Найсильніше постраждати від уповільнення німецької економіки може Туреччина. Для неї ФРН є найбільшим торговим партнером, займаючи перше місце за експортом (10% або 16,3 млрд євро) та друге місце за імпортом (12% або 21,5 млрд євро) за результатами 2017 року. Крім того, Німеччина входить до десятки країн — найбільших іноземних інвесторів Туреччини. В останній працюють понад 6 тис. дочірніх або самостійних компаній з Німеччини, а сума боргових зобов’язань турецьких компаній перед німецькими банками станом на кінець серпня 2018 року сягнула 20,8 млрд євро, або близько 3,3% ВВП Турецької Республіки (за даними Федерального уряду Німеччини). Це може поглибити проблеми турецької економіки та мати негативний вплив на ВВП близько 1 в. п. у 2019 році.
Додатковим негативним фактором впливу на сусідні країни може стати обмеження ринку праці Німеччини. Так, безробіття в країні є одним з найнижчих у ЄС: сезонно скорегований показник у грудні 2018 року становив 3,3%. На початку 2019-го Німеччина законодавчо відкрила можливості для кваліфікованих працівників з інших держав. Це матиме подвійний ефект на сусідні країни. З одного боку, через різницю у заробітних платах відбуватиметься приплив іноземних працівників до ФРН та збільшення переказів, а з іншого — відплив саме кваліфікованих кадрів із сусідніх країн та зменшення продуктивності праці в останніх.
Загалом вплив уповільнення економічної активності в Німеччині на сусідні країни, які водночас є й основними торговельними партнерами України, буде суттєвим через тісні зовнішньоторговельні та міграційні зв’язки. За таких умов існує ризик ще більшого погіршення зовнішніх умов для України, ніж це було зазначено в базовому сценарії нещодавно опублікованого Інфляційного звіту НБУ (січень 2019).
У такому разі індикатор UAwGDP (середньозважений показник економічного зростання в країнах – основних торговельних партнерах України, який регулярно обраховується Національним банком) зменшиться одразу з 2,9 до 2,4%. Фактично, це проксі-індикатор зміни зовнішнього попиту на товари українського експорту. Критерієм включення країни до переліку основних торговельних партнерів слугує її частка в обсязі експорту товарів та послуг України. На поточний момент значення критерію встановлено на рівні 0,3% (це 80% обсягу експорту товарів та послуг з України). Цей показник враховує темпи зростання в 40 країнах – основних торговельних партнерах, враховуючи країни, що входять до складу Єврозони.
