Андрющенков Артем

Саме виважена фіскальна політика може наблизити країну до цієї мрії – адже в гарні часи є нагода накопичити ресурс/скоротити борг для того, щоб в скрутні часи можна було підтримати економіку. Монетарна політика за таких умов також стає ефективнішою, адже вона теж спрямована на забезпечення стійкого рівня зростання економіки (коливання економічної активності значною мірою обумовлюють коливання інфляції, які центральний банк намагається згасити).

Через раптове поширення коронавірусу 2020 рік виявився тяжким для всього світу. Поширення захворювання скоротило попит в світовій економіці й значно знизило доходи бюджету різних країн. Водночас національні уряди впроваджували кроки для стимулювання економік, підтримки соціальних витрат, як це робили під час минулої світової кризи 2008 року.

Такі дії призвели до різкого розширення дефіцитів бюджету.

Якщо у некризові часи здоровим вважався дефіцит у 2–3% ВВП, то скільки сьогодні становить цей шаблон допустимої дефіцитності загалом по країнах світу?

Ми проаналізували дані із 194 держав, які наводить у своєму огляді Міжнародний валютний фонд. Медіана бюджетних дефіцитів загалом по світу зросла з 2% ВВП у 2019 році до 7,4% ВВП у поточному році.

Наскільки би урядам не подобалося збільшувати видатки, така поведінка має свою ціну – адже супроводжується зростанням боргу країни та може призвести до підвищення вразливості економіки та, як наслідок, ціни залучень. Тож зрештою дефіцит бюджету повинен бути зменшений до такого рівня, який економіка “може потягнути”. Жовтневий прогноз МВФ свідчить, що на 2021 рік медіана бюджетних дефіцитів у світовій економіці становитиме 4,9% ВВП. Що і стає орієнтиром, зокрема, для української економіки.