Тетяна Юхименко
|
Ольга Погарська
|
|
На перший погляд, це так. Споживча інфляція, хоч і значно сповільнилась, однак станом на грудень 2019 року становила 4,1% у річному вимірі. Водночас гривня у грудні була на 15% міцніша до долара США, якщо порівняти з груднем 2018 року, та на 18% – до кошика валют країн, з якими торгує Україна.
По-перше, ревальвація національної грошової одиниці діє по-різному на ціни різних категорій товарів та послуг.
По-друге, індекс інфляції є певною мірою аналогом “середньої температури по лікарні”. Якісь товари та послуги дорожчали, щось майже не змінилося в ціні, але й немало продукції подешевшало. Ось це й проаналізуємо.
Будь-який економіст вам скаже, що найбільший вплив зміцнення національної валюти має на товари, які напряму імпортуються, а також на вітчизняні товари та послуги, для виробництва/надання послуг існує висока потреба в імпортній сировині чи комплектуючих.
Наприклад, одяг та взуття. Згідно з даними Державної служби статистики України (ДССУ), частка продажу взуття, виробленого поза межами України, у 2018 році сягала майже 96%, одягу — 94%. Тож не дивно, що ціни за цією групою знизилися — на 2,3% у річному вимірі (станом на грудень). Так, це менше, ніж ревальвація гривні, але пам’ятаймо про стійке зростання заробітних плат в країні і, відповідно, зростання попиту.
Серед інших товарів, ціни на які знизилися — предмети тривалого вжитку (автомобілі, меблі, побутова техніка тощо). Вони так називаються, бо споживачі купують їх раз на кілька років. Відомий факт: що рідше купуєш товар, то менше відчуваєш зміну ціни. В Україні ці товари також значною мірою представлені імпортом. Згідно з даними Держстату, ціни на них у листопаді 2019 року були загалом на 2,1% нижчими, ніж рік тому. Окремі з них, такі як автомобілі, електроніка, здешевшали на 11−12% у річному вимірі.
Також не забуваймо — енергоресурси стали дешевшими для українців цього року. У грудні 2018 року багато хто з вас купував бензин за 30,5 грн/л та платив за газ в оселі 8,55 грн/куб. Сьогодні ці ціни нижче на 10−30%. Погоджуюсь, зниження тарифів на природний газ передусім варто пояснювати його суттєвим здешевленням на європейському ринку (до нього прив’язані внутрішні ціни на цей ресурс), але таке падіння було підсилене саме ревальвацією національної валюти. Для цін на автопальне зміцнення гривні мало подвійний ефект: знизилася вартість самих нафтопродуктів у гривневому еквіваленті та зменшилася частка податків, оскільки акцизи на пальне встановлені в євро.
Відомо, що ціни набагато менше схильні знижуватися, ніж підвищуватися. Це пояснюється тим, що у собівартість продукції закладені витрати на заробітну плату, що встановлюються в гривні та не знижуються під час її ревальвації. Крім того, проявляється психологічний фактор — небажання опускати ціни, навіть коли знижуються витрати, адже можна заробити більше на різниці.
Дещо інша ситуація з продуктами харчування. Звичайно, обмінний курс гривні прямо впливає на ціни імпортного продовольства. Зокрема, за рік трохи подешевшали рис, оливкова олія, оселедці. Однак загалом ціни на продукти харчування насамперед залежать від урожаю сільськогосподарських культур в Україні та світі, попиту на вітчизняну продукцію за кордоном та імпортної пропозиції. Це характерно не тільки для нашої країни, але через високу частку продуктів харчування у споживанні (близько 45% для середньостатистичного мешканця) українці більш чутливі до цінових коливань на їжу. Так, усі пам’ятають весняний ажіотаж навколо овочів борщового набору на тлі вичерпання запасів. Але вже зараз ціни на моркву, буряк, капусту та цибулю значно нижчі за торішні завдяки хорошому урожаю цих овочів.
Психологія людини така: добре пам’ятати шокове зростання якоїсь ціни, однак не бути схильним карбувати в пам’яті її помірне зниження. Цієї осені в усіх на вустах були ціни на картоплю, які виявилися вдвічі вищі за торішні через слабкий урожай. Але чи відчуємо ми через рік, коли з’явиться картопля нового врожаю, наскільки знизяться ціни на неї, якщо порівняти з сьогоднішнім днем?