Експертна платформа
|
У цій публікації наведемо головні тези, які лунали під час заходу.
По-перше, поточні наукові дослідження свідчать, що активність SARS-CoV-2 залежить від матеріалу поверхонь та температури. І хоча зустрічалися випадки збереження життєздатності вірусу на склі та полімерних банкнотах до 28 днів, більшість досліджень показує, що кількість вірусу скорочується на 90% за 5-9 діб при кімнатній температурі. Водночас термообробка стрімко скорочує цей час. Зокрема, під час зростання навколишньої температури з +20 до +40 С – в півтора рази.
Тому, по-друге, практика центробанків світу віддає перевагу витримці готівки на обсервації (так званому карантині) упродовж 14 днів. Водночас чимало країн, які вважають достатніми інші заходи по боротьбі з розповсюдженням SARS-CoV-2, не запроваджують обсервацію для готівки.
По-третє, Україна, щоб мінімізувати усі ймовірні ризики, обрала для себе практику ретельної обробки банкнот та монет в сховищах Національного банку. Ця практика включає зберігання на карантині готівкових коштів упродовж принаймні 14 днів, а також дезінфекцію не тільки грошей, але й відповідного банківського обладнання, мінімальний контакт персоналу з банкнотами та монетами тощо. Відповідні рішення були ухвалені Національним банком одразу після початку вибухового розповсюдження коронавірусу в Європі, в березні 2020 року.
По-четверте, український центральний банк проводив активну інформаційну кампанію та закликав бізнес й населення активніше здійснювати безготівкові розрахунки, використовувати безконтактні карти та впроваджувати дистанційні форми проведення фінансових розрахунків.
Запис круглого столу можна переглянути тут:
https://www.youtube.com/watch?v=FhStoC1MyoY&feature=youtu.be