Ольга Туча
|
|
У платіжному балансі зовнішньоторговельні операції, як і будь-які інші, відображаються за принципом подвійного запису. Вартісні обсяги поставок товарів або послуг відображаються в поточному рахунку за статтями зовнішньоторговельних операцій, а розрахунки за ними – у фінансовому. У разі, якщо терміни поставок та розрахунки за ними не співпадають в часі, що є звичним для торгівлі явищем (адже широко використовується перед- та післяплата), виникає заборгованість, яка відображається в статті платіжного балансу “Торгові кредити та аванси”. Залежно від спрямування операцій це відображається або в активах, або в пасивах фінансового рахунку.
Використання торгових кредитів популярне у бізнес-середовищі, оскільки вони здатні забезпечувати простоту, гнучкість та стабільність фінансування. Цей інструмент може слугувати альтернативою традиційному банківському кредитуванню, усуваючи короткострокові касові розриви, зокрема в компаніях зі значним товарооборотом. Торговий кредит також здебільшого не вимагає додаткового забезпечення та менш чутливий до змін відсоткових ставок, водночас чутливий до питань довіри контрагентів між собою, а також загального сприйняття ризиків країни-контрагента.
За попередніми оцінками, у 2019 році в Україні заборгованість за торговими кредитами зросла до $4,1 млрд, а її відношення до обсягів імпорту товарів та послуг збільшилося до 5,5%. Це не рекорд, ще вищі значення цього показника спостерігалися, зокрема у 2008 році. Якщо порівняти з іншими європейськими країнами, Україна теж не є унікальним випадком: вищі показники відношення заборгованості за торговими кредитами спостерігалися, наприклад, у Молдові, на Кіпрі та Мальті.
Основу заборгованості за торговими кредитами в Україні становить заборгованість імпортерів. Це ситуація, коли товари доставлені, але повністю чи частково не оплачені. На основі аналізу даних та експрес-опитування Національним банком найбільших підприємств-імпортерів основними факторами зростання їхньої заборгованості у 2019 році були здебільшого позитивні чинники. Серед них – збільшення іноземними постачальниками термінів оплати та ліміту кредитів на тлі зростання загального товарообороту та загального поліпшення сприйняття України (детальніше у вставці "Оцінка прогнозу інфляції" в "Інфляційному звіті за січень 2020 року"). Вагомим чинником були й ревальваційні очікування – імпортери не поспішали оплачувати товар для мінімізації витрат на купівлю валюти.
Водночас у другій половині року зросла і заборгованість експортерів. Це ситуація, коли гроші отримані, проте товар за кордон ще не поставлений. Основною причиною цього могло бути високе завантаження морських портів унаслідок рекордного врожаю зернових 2019 року: у вересні на залізниці утворилися великі черги поїздів через обмежену спроможність портів обробити такі обсяги вантажів [1]. Ревальваційні очікування теж мали значення – експортери поспішали завести валютну виручку в країну.
Аналіз даних щодо міжнародної інвестиційної позиції (в ній відображені накопичені залишки фінансових зобов'язань країни) свідчить, що заборгованість за торговими кредитами в Україні на тлі зростання обсягів зовнішньоекономічної діяльності мала стійку тенденцію до зростання, яка переривалася лише в кризові періоди. Ба більше, їхнє зниження під час останніх відбувалося переважно через курсову переоцінку або ж через окремі специфічні операції: прощення чи списання боргу, зміни в класифікації та/чи охопленні. Тож зростання обсягів торгових кредитів за умов тривалої макроекономічної стабільності не викликає занепокоєння.
Крім того, особливістю цією статті платіжного балансу є суттєві уточнення. Це пов'язано з тим, що статистична звітність надходить зі значним запізненням, натомість попередні дані складаються на основі оцінок, шляхом зіставлення даних щодо експортних/імпортних операцій та платежів за ними. Ці уточнення не мають впливу на загальні цифри платіжного балансу – відповідні коригування проводяться за іншими статтями фінансового рахунку.
Саме така ситуація відбулася минулого року. За уточненими даними, опублікованими НБУ 20 березня, обсяг заборгованості за торговими кредитами у 2019 році становив $2,4 млрд (проти попередньої оцінки $4,1 млрд). Найбільші коригування були проведені за статтями “готівкова валюта поза банками”, “кредити прямого інвестора” та “імпорт товарів”. Відповідно відношення торгових кредитів до загального обсягу імпорту товарів та послуг становило 3,2%, що лише незначно перевищує показники попередніх років.
-----------------------------------------------
[1] У якості прикладу. Станом на 16.09.2019 р. на залізниці перед портами "обліковувалося 10,6 тис зерновозів" при спроможності зернових терміналів 2765 вагонів за добу. Це стало наслідком того, що з 10 по 14 вересня діяло "обмеження відвантажень" зерна через високу завантаженість портів.