Сайт експертних оцінок співробітників Національного банку України. Публікації не є офіційною позицією та рішеннями Національного банку України
Як змінювалися процентні ставки центральних банків світу від початку Covid-19?
exp.jpg
Вікторія Ліщенко
14.07.2020


Як відомо, протягом дії карантину Національний банк України вже тричі ухвалював рішення про зниження облікової ставки. За останні чотири місяці вона була зменшена з 11% до 6% річних. Експертна платформа знайшла центробанки в світі, які встигли зробити за цей період навіть 4-5 підходів до зниження ставок, а одна держава спочатку підняла ставку, а потім її опустила. Загалом глобальна тенденція чітка: за період пандемії COVID-19 кожний другий центральний банк знижував свою базову ставку.

Для абсолютної більшості країн світу боротьба з Covid-19 розпочалася в березні 2020 року. За період березень-червень 72 центральні банки бодай один раз змінювали свою ключову процентну ставку. У 71 випадку це було зниження показника: 27 країн знизили базову ставку одного разу, 26 – двічі, 16 – тричі (у цьому списку й Україна). Центральний банк Колумбії Banco de la República вдавався до гри на пониження щомісяця у цьому періоді, загалом за 4 рази ставка знизилася з 4,25% до 2,5% річних. А найбільш енергійним виявився Державний банк Пакистану, що встиг зробити п’ять підходів до визначення облікової ставки, поступово знизивши її з 13,25% до 7% річних.

Єдиним центральним банком за ці чотири місяці, що спочатку підняв ключову ставку, а потім її знизив, виявився Національний банк Республіки Казахстан. 10 березня регулятор підняв індикатор з 9,25% одразу до 12%. Однак пізніше, 4 квітня, понизив цей рівень до 9,5% річних. Пояснення діям фінансової влади Нур-Султану (Астани) може дати річний показник інфляції: упродовж 2020 року він прискорюється (з 5,3–5,5% протягом другої половини 2019-го до 7% у червні нинішнього року).

Серед великих центробанків (країни G20) левова більшість за період боротьби з Covid-19 також знизила свої ключові ставки. Це зробила навіть Аргентина, яка залишається тією, що має найвищу інфляцію серед топ-20 країн світу. Можливо, цим і пояснюється, що Буенос-Айрес вдався до зниження індикатора лише один раз (5 березня базова ставка була понижена з 40% до 38% річних; річна інфляція з кінця 2019 року скоротилася з 52,9% до 42,1%).

Зниження ставок у США, Великій Британії, Канаді, Південній Кореї майже до нульової позначки відбувалося на тлі мінімальних рівнів інфляції. Зокрема канадська економіка навіть потрапила у невелику дефляцію. Водночас серед G20 є чимало країн, де реальний рівень ключової відсоткової ставки є від'ємним. Найбільш кричуща ситуація в Туреччині, де центральний банк знижував за ці 4 місяці ставку тричі (загалом з 10,75% до 8,25%), а от роздрібні ціни розігналися вище 12%. Схожа ситуація в Австралії, але з важливим зауваженням, що рівень інфляції там ледве перевищив 2% на рік. Саудівська Аравія завдяки підйому цін на енергоносії в останній місяць дефляцію змогла подолати.

Також в рамках аналізу ми виокремили держави, які є сусідами України. У цій вибірці знижували базову ставку бодай один раз всі центральні банки. Єдиним виключенням є Словаччина, яка входить у Єврозону і, відповідно, для неї треба розглядати ключову ставку Європейського центрального банку. Яка лежить на нулі ще з березня 2016-го. Як ми бачимо з графіку, у більшості сусідів упродовж першої половини 2020 року тривало гальмування інфляції. Тобто Україна з точки зору динаміки облікової ставки НБУ була в регіональному і світовому тренді.

Сайт експертних оцінок співробітників Національного банку України. Публікації не є офіційною позицією та рішенням Національного банку України