Денис Толочко

Марта-Марія Костів

Роман Рілов

Україна

Час зведення будівлі: 1902–1905

Архітектори: Олександр Кобелєв (1902–1905), Олександр Кобелєв та Валеріян Риков (1934)

Національному банку України належать дві будівлі за адресою Інститутська, 9. Перша (корпус 2) була зведена 1841 року для місцевого дворянства. Це була двоповерхова будівля у стилі ампір. Попри пристосування будівлі під потреби банківської установи наприкінці ХІХ ст., вона вже не задовольняла потреб, які необхідні були в умовах зростання обсягів банківських операцій.

Київ. Стара будівля Київського відділення Державного комерційного банку / Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного

Саме тому, впродовж 1902–1905 років, для потреб Київської контори Державного банку Російської імперії була зведена нова будівля (корпус 1) за проєктом архітектора О. Кобелєва. Проєкт оформлення фасадної частини будівлі розробив архітектор О. Вербицький. Також був залучений італійський скульптор Еліо Саля, який займався оздобленням фасаду та операційного залу. Особливу увагу привертають герби трьох губерній, які на той час обслуговував банк, Київської, Подільської та Волинської, що розміщені на фасаді. Поряд з ними також розміщено чотири псевдогерби, які символізують різні сфери діяльності, що потребують банківської підтримки. А саме – жезл Меркурія кадуцей (торгівля); зубчасте колесо, циркуль і рейсшини (промисловість); ланцюг і снопи колосків (сільське господарство); якір, колесо і крила (транспорт). Символічними охоронцями будівлі стали скульптури великих грифонів.

Вулиця Інститутська на початку ХХ ст. Ліворуч — нова будівля Київської контори Державного банку / Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного

Хоч О. Кобелєв під час планування приміщень враховував зростання потреб банку на найближчі 50 років, але вже 1934 року, з переїздом столиці УРСР з Харкова до Києва, з’явилася потреба у надбудові двох додаткових поверхів. Проєкт надбудови розробив О. Кобелєв у співпраці з В. Риковим. Третій та четвертий поверх добудовували, не знімаючи дах. Дах розрізали автогеном на сім частин, їх поступово підіймали за допомогою домкратів. Коли кладка стін була завершена, частини даху встановили на чавунні подушки і зварили.

Будівля Державного банку після надбудови двох поверхів (світлина 1946 року) / Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г.С. Пшеничного

Архітектор поєднав елементи північно-італійської неоготики та флорентійського Відродження. Такий архітектурний стиль був дуже поширеним на початку ХХ ст. і мав назву “еклектика”.

Португалія

Час зведення будівлі: друга половина XVIII ст.

Архітектори: Мігел Еварісто да Сілва Пінто (1868–1870), Хосе Антоніо Гаспар (1890), Порфіріо Пардал Монтейро (1938), Гансало Бірне та Фальцо де Кампос (2007–2010)

Спершу Банк Португалії орендував приміщення в будівлі, в якій також знаходилася Лісабонська ратуша. Ця будівля була побудована Евгеніо дос Сантосом під час реконструкції мікрорайону Байша, після землетрусу 1755 року. Але 19 листопада 1863 року пожежа зруйнувала будівлю.

1868 року Банк Португалії придбав будівлю на тому місці, де він знаходиться і сьогодні. До нової будівлі центробанк переїхав 28 березня 1870 року. Поступово Банк Португалії скуповував сусідні споруди навколо себе, включно з церквою Сан-Джуліана. Сьогодні йому належать усі будівлі, що розташовані в цьому кварталі.

Реконструкція будівлі Банку Португалії (вид з усіх сторін) / ArchDaily 2008-2020

Поетапні перепланування та пристосування внутрішніх приміщень у придбаних банком будівлях призвели до ослаблення структури забудованої площі, що вимагало зміцнення конструкцій. 2007 року розпочалася реконструкція будівлі Банку Португалії. 2010 року усі функції регулятора були перенесені до реконструйованої будівлі.

Архітектора надихнув на створення цієї будівлі помбальський стиль. Цей архітектурний стиль названий на честь маркіза Помбальського, який керував відновленням району Байши після землетрусу 1755-го. Район Байша, в якому розташовано будівлю Банку Португалії, з 2004 року знаходиться у списку світової спадщини ЮНЕСКО (номер 6226).

Лісабон. Будівля Банку Португалії. Вхід до Музею грошей / Banco de Portugal

Мексика

Час зведення будівлі: 1905

Архітектори: Теодор де Лемоса (1905), Карлос Обрегон Сантацилія (1927)

Будівля була зведена впродовж 1903–1905 років для потреб “Взаємної страхової компанії Нью-Йорка”. 1920 року об’єкт викупили для того, щоб розмістити в ньому Центральний банк Мексики. За перепланування першого поверху, а також розширення фасаду будівлі відповідав архітектор Карлос Обрегон. Переїзд відбувся 1 вересня 1925 року.

Будівлю прикрашають елементи італійського Відродження (1905), а згодом їх було доповнено елементами арт-деко (1925).

Мехіко. Будівля Центрального банку Мексики / Wikimedia Commons

Канада

Час зведення будівлі: 1935-1938

Архітектори: проєкт архітектора Самнера Годфрі Давенпорта, завершений фірмами Marani, Lawson та Morris (1935–1938), Marani Rounthwaite & Dick та Arthur Erickson (1972–1979)

Щоб розпочати роботу у березні 1935 року, Банк Канади розмістився в орендованих приміщеннях у будівлі Вікторії на вулиці Веллінгтона у Оттаві. Через тісні та незручні приміщення у січні 1936 року губернатор Грем Ф. Тауерс запропонував прем’єр-міністру Маккензі Кінгу розробити проєкт та побудувати нове приміщення. За згодою Кінга для будівництва нової будівлі придбали ділянку на захід від Велінгтон-стріт.

У грудні 1936 року архітектори представили креслення будівлі. Це була п’ятиповерхова будівля, фасадну частину якої прикрашали 7 високих вікон, центральний вхід із бронзовими дверима та дві великі кам’яні урни, які стояли по обидва боки будівлі. План передбачав достатньо місця для розміщення 380 осіб.

На початку 1937 року розпочалися будівельні роботи. Наріжний камінь було розміщено прем'єр-міністром Маккензі Кінгом та першим губернатором банку Гремом Тауерсом.

Великі бронзові вхідні двері були спроєктовані Уліссом Річчі з Нью-Йорка та прикрашені факсиміле грецьких монет з Британського музею. Скульптури, що прикрашають передній фасад, розробив Джейкоб Джонс, і вони представляють сім головних галузей Канади на той час: рибальство, електроенергетика, гірнича справа, сільське господарство, лісове господарство, виробництво та будівництво.

Проєкти реконструкцій, які розроблялись для вирішення питання браку приміщень, ніколи не були реалізовані. Проте підготували проєкт нової будівлі зі скла, яка оточила стару будівлю своїми скляними вежами. Будівництво нової офісу розпочалося 1972 року фірмою Marani Rounthwaite & Dick (правонаступник Marani, Lawson та Morris) та Arthur Erickson. У результаті нова скляна конструкція інтегрувала споруду 1937 року, і була завершена 1979 року.

У будівлі є закритий двір з великим тропічним садом, що межує з неглибоким басейном, який користується великою популярністю у весільних фотографів. У холі головної будівлі Банку Канади встановлений Камінь рай двометрового діаметра та вагою три тонни, який слугував грошовою одиницею давніх народів Мікронезії.

Упродовж 2012–2016 років розпочалася модернізація головного офісу, що передбачав збереження та захист культурного та історичного значення будівлі, водночас задовольняючи потреби сучасного центрального банку.

Будівля зведена в неокласичному архітектурному стилі.

Оттава. Будівля Банку Канади після реконструкції 1979 року / Wikimedia Commons

Швеція

Час зведення будівлі: 1970-1976

Архітектор: Пітер Селсінг

Найстарішим із центральних банків, що працює до сьогодні, вважається Банк Швеції – Ріксбанк. До речі, це не лише фінансовий регулятор, а й засновник Нобелівської премії з економіки. Офіційно вона називається “Премією пам’яті Альфреда Нобеля” – сам Нобель не вказував її в своєму заповіті.

Під назвою “Банк державних станів” установа була заснована 1668 року, а свою сучасну назву отримала у 1866-му. Офіс банку знаходився у палаці шведського політика і соратника короля Густава II Адольфа, організатора адміністративних реформ та дипломата Акселя Оксеншерна в історичному центрі Стокгольма.

Стокгольм. Палац Акселя Оксеншерна / Riksbank

1680 року установа отримує перше власне офісне приміщення, яке називали Södra Bankohuset (Південна будівля банку) або Gamla Riksbanken (Стара будівля банку). Споруда, що, до речі, збереглася до сьогодні, була спроєктована шведським архітектором Нікодемусом Тессіном-старшим.

Гравюра будівлі банку, виконана Еріком Дальбергом / Riksbank

Це перша будівля на півночі Європи, призначена винятково для банківської установи. Тут Ріксбанк функціонуватимеме аж до 1906 року.

Стокгольм. Будівля банку на острові Ґельгеандсґольмен, 1907 / Riksbank

Не за горами іще один переїзд установи – на невеличкий острів Гельгеандсгольмен у центрі Стокгольма. Сьогодні у цій будівлі знаходиться парламент Швеції – Риксдаг.

Сучасний вигляд будівлі парламенту Швеції / Wikimedia Commons

Майже 70 років банківська установа знаходилася на острові Гельгеандсгольмен, проте згодом будівля перестала задовольняти усі потреби банку – вона була занадто малою, а кількість фінансових операцій, що здійснювалась банком, стрімко зростала.

Будівля Ріксбанку, 1976 / Wikimedia Commons

1970 року розпочато будівництво нового і модерного офісу для Банку Швеції на Brunkebergstorg. Головним архітектором споруди був обраний Пітер Селсінг. Будівля банку стала одним із його останніх творінь. Будівельні роботи тривали шість років, і врешті 8 квітня 1976 року працівники банку змогли переїхати до нового офісу. У її модерному дизайні переважає використання різних геометричних фігур – кубів, квадратів, сфер та кругів, що символічно втілюють ідею фінансової стабільності.

Стокгольм. Будівля Ріксбанку сьогодні / Wikimedia Commons

Фасад будівлі покритий товстими плитами чорного граніту (діабазом), завдяки цьому будівля мала здаватися неприступною та захищеною. Тим самим Пітер Селсінг запозичив ренесансну традицію використання рустикації, щоб створити враження престижу та солідності.

Попри такий темний та неприступний вигляд ззовні, всередині будівля – світла та простора. В інтер’єрі переважають натуральні дерев’яні матеріали, а стіни прикрашають твори мистецтва. На верхніх поверхах розміщуються зони для фізичних вправ та відпочинку банківських працівників.

До речі, всередину можна зазирнути завдяки відеоекскурсії.

Англія

Час зведення будівлі: 1925-1939

Архітектори: Джордж Сампсон (1734), Роберт Тейлор (1765) Джон Соан (1788), Герберт Бейкер (1925)

Один із найстаріших центральних банків – Банк Англії, створений у 1694 році. Спочатку установа була винятково казначейством англійського уряду. Сьогодні ж вона повністю виконує усі функції фінансового регулятора.

Англійці жартівливо називають будівлю банку “бабуня з Threadneedle Street”, адже саме на цій вулиці вона знаходиться. А от “бабунею” банк стали величали не лише через його старість. Назва з’явилася завдяки карикатурі 1797 року британського художника Джеймса Гілрея. На ній зображений тодішній прем’єр-міністр Вільям Пітт-молодший, що свариться із літньою леді, яка й втілює образ Банку Англії. Так іронічно показано прагнення англійської влади дістатися до грошей та золотих резервів, які зберігаються в банку. Адже бабуня сидить на чималенькій скрині, а “одягнена” у банкноти номіналом 1 та 2 фунтів стерлінгів, які були випущені, щоб замінити в обігу золоті монети того ж номіналу.

Карикатура Джеймса Гілрея, 1797 / Bank of England

На славнозвісну Среднідл Стріт Банк Англії переїхав 1734 року. Архітектором першої будівлі центробанку став Джордж Сампсон. Банківський офіс вирізнявся класичним дизайном та симетричними формами, тому його архітектурний стиль визначають як паладіанський.

Будівля банку, створена Джорджем Сампсоном / Bank of England

Керівництво банку стрімко скуповувало сусідні об’єкти нерухомості задля розширення території будівництва. Так склалась ситуація, що внутрішнім двориком банківського офісу стало церковне подвір’я парафіяльної церкви Святого Крістофера Ле Стокса. Однією з умов акта парламенту, що дозволяв знесення церкви у 1782 році, була гарантія непорушності кладовища. Таким воно й залишалося, аж до 1920-х.

Лондон. Сучасний вигляд внутрішнього дворику Банку Англії/ Copyright: Matt Clayton

1765 року скульптор і архітектор Роберт Тейлор розширив фасад і додав Ротонду. Архітектурний ансамбль будівлі завершив архітектор Джон Соан.

Архітектор Джон Соан / Bank of England

Ескіз будівлі в розрізі / Bank of England

Над елегантною неокласичною будівлею він працював аж 45 років (з 1788 по 1833 роки).

Офіс Банку Англії, 1894 / Bank of England

На жаль, його творіння було майже повністю зруйноване на початку XX століття. У 1920-х роках офісне приміщення стало затісним для зростаючої кількості банківського персоналу. Новий проєкт перебудови запропонував архітектор Герберт Бейкер.

Перебудова будівлі, втілена Гербертом Бейкером / Bank of England

Він запропонував надбудувати додаткові поверхи, залишивши стіни триповерхового комплексу, зведеного Джоном Соаном. Нова будівля мала сім поверхів над землею і три підвальних, призначених для різних потреб персоналу. Саме у такому вигляді будівля функціонує й сьогодні.

Зал засідань Банку Англії / Copyright: Matt Clayton

Кімната, де засідає Комітет з питань грошово-кредитної політики Банку Англії / Copyright: Matt Clayton

Архівні фото будівлі Банку можна переглянути на Flickr Bank of England.

Грузія

Час зведення будівлі: 2011-2012

Архітектор: Массіміліано Фуксас

Одне з двох найсучасніших творінь у нашому путівнику по архітектурі центральних банків. Державний комплекс у Тбілісі, збудований за проєктом італійського архітектора Массіміліано Фуксаса, вражає своїм модерним дизайном та сучасними підходами до будівництва. У цій будівлі розташовується сім державних відомств, зокрема Національний банк Грузії. Для кожної установи спроєктований власний скляний блок, що пов'язаний з іншими великим холом. Будівля не має звичного капітального даху, замість нього офісні приміщення накривають легкі конструкції тентів. Ці блоки нагадують капелюшки грибів або величезне листя.

Тбілісі. Будівля, де знаходиться офіс Національного банку Грузії / Wikimedia Commons

Офісне приміщення знаходиться в самому центрі Тбілісі, на березі річки Кури, і вважається однією з найдивовижніших архітектурних пам'яток грузинської столиці.

Всередині офісу Національного банку Грузії / Wikimedia Commons

Не менш вражаюча будівля сховища Національного банку Грузії. Монолітний прямокутник зі зрізаним кутом, більше схожий на галерею сучасного мистецтва чи меморіал, насправді є одним із структурних частин центробанку цієї закавказької держави. Споруда особливо вражає уночі, коли на її зовнішній стіні загоряються тисячі зелених вогників. Приміщення сховища побудоване 2013 року та спроєктоване Studio ARCI.

Будівля сховища Національного банку Грузії/ National Bank of Georgia

До 2012 року Національний банк Грузії розташовувався у кількох будівлях, що саме по собі заважало ефективному функціонуванню установи. Крім того, офісні приміщення не відповідали сучасним вимогам до безпеки державної інституції.

Так, частина підрозділів центробанку знаходилася у колишній будівлі Міністерства автомобільних доріг Грузинської РСР. Сюди банківська установа переїхала 2007 року, попередньо провівши повну реставрацію приміщення. Цікаво, що під час проєктування цієї “космічної” будівлі 1975 року Георгій Чахава був одночасно і міністром (тобто замовником), і головним архітектором. 18-поверхова конструкція спирається всього на три “стрижня”, в яких знаходяться ліфти. Під п'ятьма горизонтальними двоповерховими секціями знаходиться парк.

Колишня будівля Міністерства автомобільних доріг Грузинської РСР / Wikimedia Commons

Проєкт базувався на концепції “міста простору”, головна ідея якого полягає в найменшому використанні поверхні землі, щоб дати флорі існувати під будівлею – за аналогією з кроною лісового дерева. Архітектурний стиль споруди називається “бруталізм”, адже її конструкція вирізняється виразною геометричністю композиції.

Угорщина

Час зведення будівлі: 1902-1905

Архітектор: Ігнац Альпар

Споруджена на початку ХХ століття будівля для потреб Угорського центробанку.

У державі Ґабсбурґів на початку ХХ століття тривали попередні десятиліття миру та активного промислового розвитку, а сфера фінансів оновлювалася після довгої кризи 1870–90-х. Активно розбудувався Австро-Угорський Банк. 1901 року його Будапештський відділ оголосив архітектурний конкурс для зведення нової контори. З десяти поданих проєктів імператорська конкурсна комісія обрала роботу Ігнаца Альпапра, випускника Берлінської архітектурної академії. Будівництво велося в 1902–1905 роках.

Споруда постала в стилі поєднання класицизму та відродження – популярна на рубежі століть еклектика, наслідування традиційних напрямів мистецтва зодчества, їхнього змішування і творче переосмислення. Загальна вартість будівництва із встановленням обладнання та підключенням до міської інфраструктури склала 4,5 мільйони крон.

Будапешт. Угорський національний банк / Magyar Nemzeti Bank

Для позитивного першого враження потенційних клієнтів та партнерів банку стіни та зали будівлі оздобили статуями в античному стилі та декоративним гербами, що символічно зображали друк банкнот, карбування монет, лиття зливків, промислове виробництво та сільськогосподарську продукцію – напрямки фінансової діяльності.

З 1905 року саме тут беззмінно розміщується головний банк Угорщини, яку б назву він не носив.

Фасад Угорського національного банку / Magyar Nemzeti Bank

Сполучені Штати Америки

Час зведення будівлі: 1836-1869

Архітектори: Роберт Мілс (1836–1842); Аммі Янґ, Олександр Бовман (1855–1861); Ісая Роджерс (1862–1864); Альфред Мюллет (1867–1869)

Один з двох непрезидентів, зображених на банкнотному ряді США від 1 до 100 доларів – Александр Ґамільтон, перший державний скарбник або міністр фінансів. Проте будівлі, зображеної на звороті десяти доларів він так і не побачив. Перший офіс цього відомства знаходився ще у Філадельфії, поки місто Вашингтон, майбутню столицю, не почали будувати на берегах річки Потомак.

На реверсі 10 доларів США — будівля Державної скарбниці США / United States Department of the Treasury

1800 року 69 працівників казначейства переїхали до невеличкої квадратної двоповерхової будівлі з рудої цегли у новому політичному центрі держави. Офіс мав гострий дах з високими димарями, напівпідземний (мінус перший) поверх. Стиль споруди можна віднести до колоніального.

Будівля Державної скарбниці США, 1800-ті роки / United States Department of the Treasury

Нинішній офіс міністерства фінансів буде будуватися з 1836-го по 1869 роки п’ятьма різними архітекторами, поступово розширюючись для вміщення дедалі більшого чиновницького апарату, архівів та грошових сховищ. Спершу, у 1836-1842 роках, постала центральна частина з колонадою коринфського ордеру та східне крило. Саме на схід був розвернутий вхід у офіс, а стиль “класицизм”, у якому творив архітектор Роберт Мілс, задав стандарт для майбутніх будівельників. Хоча загалом правильні квадратні й прямокутні пропорції та корпуси, білий колір стін, планування, що нагадувало римські та грецькі будники – всі ці фактори стилю були характерні для забудови столиці США у першій половині ХІХ століття та й загалом Північної Америки та Європи. Класицизм і неокласицизм стане характерним стилем держустанов і меморіалів столичного регіону.

У 1855–1861 роках Аммі Янґ та Олександр Бовман прибудують південне крило. А вже під час Громадянської війни, у 1862–1864 роках, Ісая Роджерс спроєктує західне крило, а будівля стане П-подібною.

У правильний квадрат із внутрішнім двориком, розділеним стіною (планування явно було натхненне римською та грецькою архітектурою), споруду перетворив уже Альфред Мюллет у 1867–1869 роках.

Останній елемент – північне крило та перепланування внутрішнього простору. Саме у такому вигляді офіс міністерства фінансів звичний нам з банкноти номіналом 10 доларів. Незважаючи на роботу аж п’ятьох творців над одним проєктом, загальний стиль витриманий й гармонійно вписується у центральну частину міста Вашингтон.

Вашингтон. Будівля Державної скарбниці США. Наші дні / United States Department of the Treasury

Банкнота 10 доларів США / Wikimedia Commons

Сам же засновник Державної скарбниці Александр Ґамільтон був вшанований у 1923 році спорудженням бронзової статуї на білому постаменті біля головного входу.

Вашингтон. Монумент Александру Ґамільтону / Wikimedia Commons

Уважний читач зверне увагу, що Державна скарбниця не є банком. Так. Але треба пригадати історію центробанкінга США. Федеральна резервна система у вигляді об’єднання 12 резервних банків існує з 1913 року. До цього в історії Сполучених Штатів були цілі періоди, які називалися “ерою вільних банків” (1811–1816, 1837–1862). Центрального банку просто не було. Не існував він і упродовж 1863–1913 років, коли у федерації діяла система національних банків. До речі, всі ці періоди супроводжували банківські паніки, що і сформувало нарешті попит на централізовану систему регуляторів.

Європейський Союз

Час зведення будівлі: 2010-2014

Архітектор: Вульф Піркс

Наприкінці 1990-х об’єднана Європа наважується на створення власної єдиної валюти. 1999 року з’являється безготівковий євро, який прийшов на заміну умовній розрахунковій одиниці ЕКЮ. З 2002 року європейці тримають у гаманцях готівкові євро. Звісно, таке супроводжувалося створенням загальноєвропейської системи ценробанкінгу. Новий фінансовий регулятор Єврозони потребував штаб-квартири.

1999 року був оголошений конкурс на спорудження головного офісу Європейського центрального банку (ЄЦБ). Переможцем визнали проєкт австрійського архітектора Вульфа Піркса, засновника будівельного кооперативу Coop Himmelb(l)au. Ця назва утворилася з гри німецьких слів – Himmelblau (небесно-блакитний) та Himmelbau (небесна будівля, розбудова небосхилів). Різниця в одну літеру.

Будівельна компанія та її керманич на той час вже десятиліттями славилася сміливими будівлями у стилі деконструвізму Архітектурні витвори виходять у вигляді неправильних фігур та зовні іноді виглядають як ті, які невідомо як стоять вертикально. Спеціалісти кажуть, що мають місце складні роботи з укріплення фундаменту й балансу маси корпусу.

Проєктний макет будівлі ЄЦБ, 1999 рік / Coop Himmelb(l)au

Планувалося, що хмарочос висотою 185 метрів (200 метрів із антеною на даху) у Франкфурті зведуть в 2008–2011 роках, але через світову фінансову кризу роботи відклали на кілька років. Будівельники заклали фундамент лише в лютому 2010 року.

Будівельні роботи, 2010 рік / Wikimedia Commons

Будівельні роботи, 2013 рік / Wikimedia Commons

Більшу частину робіт завершили влітку 2014-го. Хмарочос штаб-квартири ЄЦБ являє собою дві башти, північну й південну, з косими асиметричними лініями бокових стін, з’єднаними переходами. До сучасного архітектурного комплексу були приєднані й більш класичні споруди в стилі модерн, що стояли на місці старого ринку.

Урочисте відкриття і переїзд керманичів фінансового регулятора ЄС відбулося 18 березня 2015 року.

Зі сторони витвір мистецтва нагадує дві величезні книги, що притулилися одна до іншої на березі Майну. Загалом північна башта має 45 поверхів, південна – 43, для переміщення будівлею обладнали 18 ліфтів. Загальна площа приміщень складає 185 тис. м2, до послуг співробітників і гостей 630 паркомісць.

Загальний кошторис всіх робіт та підведення комунікацій становив 1,5 млрд євро. Це найдорожча будівля центрального банку та загалом одна з найбільших споруд Старого світу.

Франкфурт-на-Майні. Штаб-квартира Європейського центрального банку. Наші дні / European Central Bank

Згадані у публікації будівлі центральних банків доводять, що організація внутрішнього простору, створення комфортних умов як для працівників, так і для клієнтів є важливими факторами ефективного регулювання ринку банківських послуг. А от час та місце зведення будівель, їхнє перепланування та добудова можуть бути різними та у кожному разі унікальними.