Експертна платформа

Економісти розуміють, що за спалахом коронавірусу та масштабними обмежувальними заходами прийде депресія. Глава Міжнародного валютного фонду Крісталіна Ґеорґієва вже заявила, що світова економіка увійшла в рецесію. За її словами, скоротити тривалість рецесії можна за умови стримування поширення вірусу. Водночас вона назвала “безпрецедентною” ситуацію, коли пандемія призвела до світової кризи.

Як добре відомо, економікою в значній мірі керують настрої. Їхній регулярний моніторинг триває попри карантин, а відповідні індикатори очікувань слугують випереджальними індикаторами, що інформують про те, як може змінитися найближчим часом економічна динаміка.

В Україні такі індикатори теж існують. Зокрема, з 2000 року щомісячно обраховується Індекс споживчих настроїв (синтетичний показник відповідей на питання, більше чи менше товарів та послуг планують купувати громадяни). Також з середини 2019-го аналогічні очікування підраховує й Національний банк, але вже щодо бізнес-настроїв. В останньому опитуванні брали участь 170 українських підприємств реального сектору економіки, з секторів промисловості, будівництва, торгівлі, послуг.

Зокрема, бізнес запитували про те, що найближчим часом очікують керівники підприємств різної форми власності та масштабу. А саме – буде зростання чи падіння обсягу виготовленої продукції, кількості замовлень, експортних поставок, залишків продукції та сировини, відпускних цін, вартості сировини та комплектуючих, кількості найманих працівників? Баланс відповідей підсумовується та переноситься на індексну шкалу від 0 до 100, де 100 пунктів – коли покращення показників очікують абсолютно всі опитані підприємства за всім переліком питань. Відповідно, 50 пунктів – це середня величина, коли має місце баланс тих, хто говорить про покращення, і тих, хто бачить погіршення. Іншими словами, при 50 пунктах бізнес вказує на відсутність сукупних змін щодо очікувань, від 0 до 50 вони погіршуються, а від 50 до 100 пунктів стають оптимістичними.

До листопада 2019 року індекс очікувань ділової активності (ІОДА) був у позитивній зоні (вище 50 пунктів), потім разом з погіршенням очікуваної ситуації у промисловості та будівництві впав нижче рівня балансу. Найгірші очікування зафіксовані поки що у січні 2020-го, коли погані передчуття виявив сектор торгівлі. Останній показник (опитування 5–24 березня) зафіксований на рівні 45,8 пункти, що означає помірний песимізм.

Експертна платформа наклала цей графік на динаміку споживчих настроїв (для цього ми привели цей індикатор до однакової з ІОДА шкали від 0 до 100), а також вказала найоперативніший синтетичний показник реального стану економіки – Індекс виробництва базових галузей (розраховується НБУ).

Перший висновок: очікування бізнесу вразливіші до коливань, ніж очікування громадян. Другий – загалом спостерігається повільне, але жодним чином не обвальне погіршення настроїв.

Водночас довжина рядів поки що має досить коротку історію, щоб можна було вивчати глибинні статистичні зв'язки. Зараз коефіцієнт множинної кореляції між зміною очікувань бізнесу та зміною індексу виробництва становить 0,5, а між зміною очікувань населення та зміною індексу виробництва – 0,54. Це вказує на те, що ці динамічні ряди варто в подальшому досліджувати. Нарешті, загальна динаміка індикаторів очікувань вказує на перспективи подальшого зниження обсягів виробництва базових галузей у найближчі місяці.