Андрій Блінов

Звісно, нас найбільше цікавить, як змінювалися валюти окремих країн emerging markets, а насамперед України. За рік національні валюти 8 таких країн знецінилися до долара США. Найбільше втратили у вартості бразильський реал (29,1%), турецька ліра (25%) та білоруський рубль (24,3%). Українська валюта девальвувала на 19% (це відбулося після того, як у 2019 році гривня зміцніла щодо всіх без виключення валют світу, див. https://expla.bank.gov.ua/expla/news_0130.html).

Натомість найбільше зміцніли у цій групі за 2020 рік румунській лей (6,6%), китайський юань (6,3%) та чеська крона (5,2%). Це жодним чином не пояснюється економічною динамікою чи навіть тривалістю локдауну. Так, у цій вибірці відновили економічне зростання лише дві країни – Китай та Туреччина, але котирування їхніх валют рухаються на ринку в протилежних напрямах. Передусім, на думку експертів, це пов’язано з характером монетарної політики відповідних центробанків й оцінками інвесторами перспектив відповідних економік. Зокрема, можна припустити, що ринок оцінив проходження Китаєм ковідкризи без рецесії (падіння ВВП лише у першому кварталі 2020-го), а також перспективи підтримки центральноєвропейських країн з боку Європейського Союзу.

Минулого року щодо долара США найбільше девальвували окремі валюти острівних держав, латиноамериканських і центральноафриканських країн, а також Близького Сходу. Так, сурінамський долар втратив майже половину (48%) відносної вартості, сейшельська рупія – 35%, замбійська квача – 33%, аргентинський песо – 29%, ангольська кванза – 26%, вже згаданий бразильський реал – 24%, турецька й іракська валюти – близько 19%, білоруська, ефіопська, мозамбікська і суданська – біля 18%.

Водночас, якщо поглянути на карту динаміки світових валют щодо американської, то можна побачити багато зеленого кольору. Це означає зміцнення валют окремих великих країн. Не дивно, що такий біржовий показник, як індекс долара (DXY), впав за минулий рік майже на 8% до 89,94 пункти. Цей індекс розраховується з березня 1973 року (стартував з рівня 100 пунктів), коли провідні світові валюти почали вільно коливатися між собою. До розрахунку цього індексу входять євро, єна, фунт стерлінгів, канадський долар, шведська крона, швейцарський франк. Всі ці валюти, а також юань, австралійський та новозеландський долари зміцнили свої позиції щодо долара США у минулому році. Це стало одним з наслідків стрімкого зростання балансу Федерального резерву упродовж 2020-го одразу на $3,19 трлн (76,4%).

Ще один феномен минулого року – рекордне та алогічне подорожчання гурду. Це – валюта острівної держави Гаїті, що знаходиться в Карибському морі та є однією з найбідніших країн світу. У вересні-жовтні 2020-го тамтешній центробанк серією масштабних інтервенції змусив зрости курс гурду в 1,8 рази, аби різко здешевити вартість у національній валюті імпортних медичних препаратів та інших товарів. При цьому всі грошові перекази з-за кордону гаїтяни можуть відтепер отримувати лише у національній валюті, доларові трансферти (а вони є основою економіки країни вкупі з переважно сировинним експортом какао, манго, кави, цукру і текстилю) примусово конвертуються. Також влада острівної держави наважилися у межах боротьби з Covid-19 збільшити бюджет майже вдвічі. Це вже призвело до ще більшої доларизації економікі Гаїті (оцінюється в 60–75% за різними показниками), стрибку інфляції більше 25% на рік та відновленню поступової девальвації. Однак загалом за 2020-й гурд номінально зріс до долара США на 32%.