Експертна платформа

Отримувачами кредитної допомоги від МВФ за цей період стали вісім десятків країн (загалом членами цієї міжнародної фінансової організації є 189 країн світу), з них 6 держав примудрилися отримати кошти кредитних ліній двічі. Фактично на рахунки реципієнтів були переказані 19,3 млрд СПЗ (близько 26,5 млрд доларів США за курсом на день операції). Майже всі програми містять у собі згадку про боротьбу з наслідками поширення COVID-19.

Левову кількість програм (65) було розпочато в рамках ініціатив RFI та RCF. Літера ‘R’ в них означає ‘rapid’, тобто “швидкий”. Таких “швидких кредитів” загалом видано на 22,9 млрд доларів США переважно невеликим країнам Африки, Азії та океанічним островам. Правилами передбачено обмеження їх суми від 50 до 100% квоти відповідної країни у Фонді, хоча трапляються і певні виключення: наприклад, Малаві отримала фінансування на початку травня 48% від квоти, а Демократична Республіка Конго – 25%. Ці засоби дозволяють Фонду швидко надавати екстрену допомогу без необхідності створення повноцінної програми та без традиційних умов.

Інструмент швидкого фінансування (Rapid Finance Instrument, RFI) був впроваджений для країн, щодо яких не пророблялися останнім часом інші програми МВФ. Натомість, Програма швидкого кредитування (Rapid Credit Facility, RCF) стала можливістю передусім для найбідніших країн. Її головною особливістю стало те, що кошти виділяються на 10-річний термін під нульову процентну ставку, з періодом до початку повернення тіла позики 5,5 років.

Ще у середині березня директор-розпорядник МВФ Крісталіна Ґеорґієва повідомляла про наміри закумулювати 1 трлн доларів на світову боротьбу з коронавірусом. З цієї суми близько 50 млрд доларів планувалося направити саме на швидкі кредити країнам, що розвиваються, а з них 10 млрд доларів – саме найбіднішим під 0%. Пізніше вашингтонська штабквартира повідомила, що загальний банк по програмам RFI та RCF збільшений вдвічі, до 100 млрд дол. США.

У рамках традиційних програм SBA, EFF, ECF, SCF коштів було видано порівняно небагато: 2,6 млрд СПЗ (близько 3,6 млрд доларів). Ми нарахували 13 таких програм. У більшості випадків це були чергові транші в рамках існуючих проєктів. Нові програми стосувалися лише 3 країн: Йорданія (4-річний EFF), Ліберія (ECF) та Україна (1,5-річний stand-by).

Київ, отримавши перший транш на суму 2,1 млрд дол. США згідно з рішенням від 9 червня, став головним реципієнтом по цим програмам за вказаний період березня-червня. Загалом більше України фінансування за цей період отримали лише Нігерія (RFI, 2,455 млрд дол. США) та Єгипет (RFI, 2,037 млрд дол. США).

Водночас у таблиці ви побачите куди масштабніші суми по 4 державам: Чилі (FCL, 23,9 млрд дол. США), Перу (FCL, 11 млрд дол. США), Колумбія (FCL, 10,8 млрд дол. США), а також Марокко (PLL, 3 млрд дол. США). Насправді, це потенційне фінансування, а саме – спеціальні кредитні лінії Фонду, які учасники таких програм можуть “вичерпувати” мірою потреби. Різниця між Гнучкою кредитною лінією (Flexible Credit Line, FCL) та Лінією запобіжних заходів та ліквідності (Precautionary and Liquidity Line, PLL) лише у тому, що учасники FCL можуть отримувати кошти в будь-який момент без жодних умов з боку МВФ. Програми FCL діють вже десятиріччя, а от PLL поки що отримували лише два члени Фонду — Марокко (під час нинішньої пандемії) та Північна Македонія (у 2014 році).

Крім того, МВФ під час COVID-19 реалізує програму видачі грантів найбіднішим країнам на покриття боргових зобов’язань перед ним. Проєкт називається Catastrophe Containment and Relief Trust (CCRT) і фактично передбачає взаємозалік коштів, що виділяються, з плановими платежами країн за боргами у наступні 2 роки. 15 квітня було ухвалено рішення по такому заліку на суму 213,4 млн дол. США по 25 країнах (Афганістан, Бенін, Буркіна Фасо, ЦАР, Чад, Коморські острови, ДР Конго, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Біссау, Гаїті, Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мозамбік, Непал, Нігер, Руанда, Сан-Томе і Принсіпі, Сьєрра-Леоне, Соломонові острови, Таджикістан, Того, Ємен) щодо платежів у найближчі 6 місяців. Пізніше, 10 червня, програма була розповсюджена на Танзанію (14,3 млн дол. США). Загалом МВФ вказує, що така програма буде реалізована щодо 29 найбідніших країн. До речі, майже всі з них отримали також “живе” фінансування під час пандемії на умовах ”швидких” RCI та RCF.