04.07.2019

З початку 2019 року запрацювала Експертна платформа Національного банку — комунікаційний майданчик, що об’єднує фахівців центробанку із великим багажем знань у різних галузях економіки та фінансів.

На відміну від традиційних офіційних комунікацій НБУ, Експертна платформа – це не джерело новин про політику Національного банку. Це – голос аналітиків та дослідників НБУ, які глибоко вивчають різноманітні теми у площині економіки та фінансів та міжнародний досвід і мають власне бачення сучасних економічних тенденцій в Україні та світі. У такий спосіб Національний банк, відповідно до нової Стратегії комунікацій Національного банку, ділиться з громадськістю своїми аналітичними напрацюваннями і експертизою своїх співробітників, збагачує дискусію в українській експертній спільноті і демократизує публічні комунікації регулятора.

Серед матеріалів Експертної платформи дослідження, які досі розповсюджувалися всередині центробанку як підґрунтя для ухвалення рішень Правлінням і не публікувалися. Також серед продуктів центру експертизи НБУ є аналітичні міркування, що викладаються за можливістю простою мовою у вигляді постів, колонок, аналітичних записок, відповідей на поширені питання, відеоблогів. Сьогодні таких форматів 10, які висвітлюють актуальні економічні і фінансові питання, які іноді належать до компетенції центрального банку, а іноді – ні. Всі вони відображають думку авторів, яка може подекуди відрізнятися від офіційної позиції Національного банку.

Від початку роботи Експертної платформи НБУ з матеріалами дослідників можна було знайомитися на сторінці у Facebook та на Youtube-каналі Національного банку України. А з червня запрацював офіційний веб-сайт платформи. Підсумуймо перше півріччя роботи Експертної платформи добіркою з 10 найпопулярніших матеріалів.

1. Результати загальнонаціонального опитування про фінансову грамотність українців

Україна за показником фінансової грамотності пасе задніх серед країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку, а також сусідніх держав відповідно до дослідження USAID, яке було представлено за участі Експертної платформи.

Найбільша проблема українців полягає у ставленні до фінансів. Лише третина мешканців країни говорить, що не живе сьогоднішнім днем. І тільки кожний п’ятий вважає, що краще заощаджувати, а не витрачати гроші. Лише 12% українців сказали, що зберігають гроші на банківському рахунку, і взагалі лише 27% мають такий рахунок. Це вкрай відрізняється від ситуації у заможніших країнах.

Водночас біля 60% співгромадян вважають некомфортним або взагалі неприйнятним обговорення фінансових питань з друзями та родичами. І це зайвий раз вказує на необхідність побудови системи фінансової просвіти, в яку будуть залучені школи, банки, телебачення, громадські організації тощо.

2. Гроші від бідності

Проблема соціальної нерівності та бідності в сучасному світі може бути вирішена за допомогою інклюзивної світової економіки. Тобто такої, в якій знайдеться місце тим, кому не знаходить застосування класичний капіталізм. Одне з рішень — це фінансова інклюзія.

Здавалося б: що спільного з включеністю населення у фінансову систему і боротьбою з бідністю та соціальною нерівністю? Щоб відповісти на це запитання, варто подивитися на приклад країн Африки та Бангладеш. Доходи людей після підвищення там доступності фінпослуг зростали удвічі-утричі.

3. Зміна вагової структури індексу інфляції

Державна служба статистики України на початку 2019 року скорегувала вагову структуру індексу інфляції. Зокрема, зросла частка м’яса та м’ясопродуктів, молочних продуктів й алкоголю. А от питома вага тютюну та житлово-комунальних послуг неочікувано знизилася. У цілому в 2019 році на їжу, за даними Держстату, припадатиме 45,4% витрат сімей. Другою за величиною статтею витрат є транспорт (11,39%).

Експертна платформа аналізує окремі компоненти та наводить найбільш динамічні статті змін у структурі інфляційного індексу за останні 7 років.

4. Що буде з курсом долара: чотири підказки від НБУ

Важлива підказка для всіх тих, хто цікавиться валютним ринком, — на які параметри потрібно дивитися, аби розуміти його поведінку.

Щоб розуміти, як змінюватиметься курс, варто звертати увагу на такі ключові показники: процентна ставка на міжбанку, премія за суверенний ризик, рахунок поточних операцій, а також інтервенції НБУ на валютному ринку. Автор матеріалу прискіпливо розглянув ці показники.

5. Про уроки Давосу-2019

Експертна платформа описала 8 маркерних трендів цьогорічного Всесвітнього економічного форуму. Його тема — «Глобалізація 4.0: формування глобальної архітектури в епоху Четвертої промислової революції». Трендом став не просто перехід до нового укладу. Говорили про те, що таки перехід означає для світової економіки в плані темпів зростання, проблем соціальної нерівності, охорони довкілля і взагалі технологічного розвитку.

Також в матеріалі наведена тематика всіх Давосів у цьому десятилітті.

6. Як знайти інформацію про валютні інтервенції?

Прем’єрний випуск щотижневого відеоблогу, який присвячений пошуку статистики. Адже люди часто скаржаться на те, що на сайтах державних органів складно знайти статистичну інформацію.

Перший такий влог про пошук інформації про валютні інтервенції НБУ. Є три способи зайти відповідні цифри.

7. Як знайти інформацію про власників банку

Ще один популярний випуск статистичного відеоблогу. Як на сайті Національного банку знайти інформацію про бенефіціарів будь-якого банку, тобто осіб, які його контролюють, та про те, якою є їхня участь. Також де на сайті НБУ розміщена база даних, яка дозволяє побачити історію того чи іншого банкіра, коли, на яких керівних посадах та в яких банках він працював.

8. Нові банкноти 100 і 200 євро серії “Європа”

Інформація та аналітика про випуск нових банкнот номіналом 100 і 200 євро.

Про елементи захисту та особливості нових грошових знаків. Також у пості експерти платформи приділили увагу аналізу, а скільки банкнот різних номіналів знаходиться в обігу. Зокрема, з’ясувалося, що зараз найбільш ходова банкнота єврозони — банкнота €50. На кінець квітня їх знаходилося в обігу 10,476 млрд одиниць, тобто майже 47% всіх випущених Європейським центральним банком купюр.

9. Кращий центробанк у світі. Що треба знати про ще одне сінгапурське диво?

Дізнавшись про перемогу Національного банку України у номінації «Прозорість» конкурсу Central Banking Awards, Експертна платформа задалася питанням: а хто і чому є кращим центробанком у світі. Виявилося, що це мегарегулятор Monetary Authority of Singapore (MAS).

Спочатку це був центробанк з обмеженим набором можливостей, але потім багаторічний прем'єр Лі Куан Ю зауважив, що урядових установ уже в надлишку. Тому на MAS поклали обов'язки з моніторингу всіх грошово-кредитних, банківських і фінансових питань. Пізніше орган почав регулювати страхову діяльність і ринок цінних паперів. Функцію емісії сінгапурського долара центробанку передали чи не останньою, лише в 2002 році. До цього це було сферою повноважень Ради голів з грошового обігу.

Пріоритетна ціль регулятора — цінова стабільність. Для цього центробанк використовує не процентну ставку, а управління обмінним курсом. Але мова не про фіксований курс до якоїсь валюти, а про корегування сукупного курсу до кошику валют основних торгівельних партнерів. Ціль — підтримати експорт, але не допускати надмірно дорогого імпорту.

Сьогодні у фокусі регулятора — фінтех. Центробанк Сінгапуру реалізує п'ятирічну карту трансформації галузі для фінансового сектору, призначену для заохочення ділянок бізнесу, де назріває впровадження інновацій та нових технологій.

10. Як знайти інформацію про кількість населення

І на завершення — ще один статистичний влог, що став вельми популярним. У ньому Експертна платформа шукає за допомогою сайту Держстату, скільки саме населення мешкає в Україні.

Водночас найточнішими вважаються дані переписів, які щороку корегують на поточні відомості про кількість народжених та померлих, тих хто емігрував та приїхав в країну на постійне місце проживання. І про результати єдиного за роки незалежності перепису населення теж можна дізнатися у цьому випуску.

Джерело: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=98399957